Музей історичних скарбів України

Читайте також

Уже не 50 гривень і навіть не 60, але з 1 квітня

У Києві з 1 квітня вартість транспортної карти підніметься з 50 грн до 75 грн. Причиною цього є здорожчання собівартості самої пластикової карти з чипом.

«Пробіг під каштанами» відбудеться в онлайн-форматі

Захід відбудеться 26 травня 2024 року за підтримки Департаменту молоді та спорту Київської міської державної адміністрації. У Києві відкрилася реєстрація на 31-й щорічний благодійний «Пробіг під каштанами».

Хочете краще та дешевше? Гойда на ярмарки!

На вихідних , 30 та 31 березня, мешканців та гостей столиці запрошують відвідати продуктові ярмарки, які відбуватимуться у різних районах Києва. Усі бажаючі зможуть тут придбати різноманітну продукцію: овочі та фрукти, зелень, бакалію, м’ясні вироби, соління, молочні продукти, мед та багато іншого.

Посилення заходів безпеки в Києві

Влада Києва ухвалила рішення про посилення заходів безпеки у столиці. Про це в коментарі "Київ24" повідомив заступник директора з оборонних питань у Департаменті муніципальної безпеки КМДА Михайло Щербина і пояснив, з чим пов'язане таке рішення.

Найкращих театральних діячів столиці відзначили премією «Київська пектораль – 2023»

У столиці найкращих митців сцени традиційно відзначили найпрестижнішою театральною премією «Київська пектораль».

Поділитися

Музей історичних скарбів України по-іншому називають музеєм Скіфського золота. Києво-Печерська Лавра на своїй території дала притулок багатьом музейним експозиціям. Одна з яких – експозиція музею історичних скарбів України. У колекцію цього музею входять рідкісні ювелірні вироби із золота, платини, срібла, інкрустовані діамантами, рубінами, смарагдами, перлами, виготовлені майстрами прадавніх сарматських і скіфських племен, рідкі емалі й карбована обробка часів Київської Русі, експонати з Візантії й Ірану. У музейних зібраннях монет є монети Прадавньої Греції, Рима, Київської Русі, Візантії, а також колекція монет, що й стали раритетом уже в сучасну епоху – монети, виготовлення яких було присвячене 22 Олімпійським Іграм, що проходили в Москві у 1980 році.

Знайомлячись із вітринами залів у Музеї історичних скарбів України, відвідувачі мають можливість уявити собі, як великий був рівень майстерності прадавніх ювелірів. Наприклад, скарби, знайдені при розкопках могильних курганів Гайманова могила й Толста могила, а також предмети, виявлені в місцях інших скіфських поховань, належать до 4 століття до нашої ери. Оскільки подібні поховання були місцем захоронення або знатних осіб, членів царських родин, або видатних воїнів і полководців, то ховали їх, згідно з язичеськими традиціями, з великими почестями. Разом з небіжчиком укладалася і зброя, інкрустована золотом і коштовностями, і багато прикрашена кінська збруя, і предмети побуту або особисті прикраси, оскільки все це повинне було придатися йому в загробнім житті.

Однією з найвідоміших колекцій музею історичних скарбів України по праву вважається збори предметів з місця поховання Скіфської цариці з дитиною – Товста могила. З найбільш вражаючих знахідок цього поховання можна назвати золоті піхви скіфського меча- акинака, прикрашені ажурними масками, золотими пластинами й підвісками, а також масивна нагрудна прикраса, на якім прадавній художник зобразив сцени зі скіфської міфології й життя. Ця прикраса зветься “скіфська пектораль” і входить до числа найвидатніших предметів світового мистецтва. Датується знахідка 4-3 століттями до нашої ери. Не меншу історичну й культурну цінність мають експонати з поховання сарматської цариці. Ювелірні вироби, які належали правительці, були виготовлені в 1-2 столітті в Греції й Персії – це самі прадавні цінності музею.

У Музеї історичних скарбів України перебувають цінності Глодосского Скарбу. Безцінні знахідки були зроблені на території Кіровоградської області на початку 1960- х років школярем Володимиром Чухрием. По випадковості хлопчик виявив скарб, який при подальшім дослідженні назвали Глодоским скарбом (від назви села поблизу). Фахівці вважають, що знайдене в Кіровоградській області поховання належало знатному воїнові, що загинув на межі 7 і 8 століть, імовірно, у сутичці слов’янських племен з кочовими хазарами. Сьогодні унікальні раритети Глодоского скарбу всі бажаючі можуть побачити у вітринах музею історичних скарбів України. Масивні скроневі підвіски й нагрудні прикраси, персні, браслети й інкрустовані дорогоцінними каменями ланцюжка, а також деталі зброї й збруї зі срібла й золота були виготовлені більш 1 500 років тому. Усього при розкопках було знайдено більш 200 предметів, з яких 100 – вироби із золота. Загальна вага срібних виробів Глодоского скарбу – ледве більше 1 кг, а золотих – більш 2,5 кг.

Є серед експонатів Музею історичних скарбів України й виробу українських майстрів періоду 14-16 століть: рами й оправи для ікон і релігійних книг, прикрашені смарагдами, рубінами, сапфірами й перлами. Із прийняттям християнства в часи Київської Русі, під впливом візантійських художників відбулося збагачення ювелірних і художніх слов’янських традицій. Більш пізній етап розвитку української ювелірної справи представляють відомі київські майстри Іван Равич, Іван Мощенко й інші.

У Музеї скіфського золота можна побачити не тільки знахідки, отримані в результаті розкопок на території України. Тут зберігаються роботи єврейських майстрів, а також представників європейських країн, у тому числі й Росії. Враховуючи вік, різноманітність і цінність експонатів, а також їх рідкісну красу, цей музей можна назвати одним із найцікавіших у Києві.

spot_img