Культурно-мистецький центр Мистецький арсенал розташувався на території військового містечка № 5, в історичному центрі столиці України – на Печерську. Створення Мистецького арсеналу ініційовано та активно підтримується екс-Президентом України Віктором Ющенком. Концептуальні засади створення й подальшого функціонування музейного комплексу схвалені Наказом Президента України № 415 від 22 травня 2006 року.
Мистецький арсенал позиціонує себе, як принципово новий, концептуальний проект, який не заангажований упередженнями, вільний від політики, відкритий для імпровізацій та всього нового. Для широкої публіки Мистецький арсенал було відкрито в 2007 році, ще кілька років він перебував у стані будівництва та реконструкції. Однак, на сьогоднішній день музейний комплекс працює на повну силу. Вельми символічно сусідство Мистецького арсеналу з комплексом споруд Києво-Печерської Лаври, Києво-Печерською фортецею, Парком Вічної Слави.
У будівлі цього київського музею цікава історія. Указ про будівництво в місті Києві великого “магазейну” – арсеналу, був виданий імператрицею Єлизаветою Петрівною в 1750 році. Тоді на місці нині існуючого Арсеналу розташовувався жіночий монастир. Він перестав діяти ще в 1712 році, і його використовували як артилерійський цейхгауз, а потім як гарматний двір. Лише у 1784 році на території Старої Печерської фортеці почали будувати нову будівлю Арсеналу. Закінчилося будівництво в 1803 році, і з тих пір тут виготовляли та ремонтували вогнепальну та холодну зброю різних видів, збрую, снаряди та кулі. Аж до останнього часу Арсенал використовувався як промисловий будинок.
Зараз, коли Арсенал перетворився на музейно-виставковий комплекс, він служить мирним цілям, дозволяючи людям отримати уявлення про сучасний творчоий потенціал України.
Комплекс розділений на три рівні. Перший – інтерактивний. Він якнайкраще підійде тим, хто хоче отримати максимум вражень за короткий час. На мультимедійних екранах кожен може вибрати та переглянути ту інформацію, яка його цікавить.
Другий рівень призначений для розміщення експозицій різних музеїв України. У Мистецького Арсеналу є і власні фонди – це близько 17 000 примірників старовинних зразків скульптури та кераміки, які були знайдені під час проведення археологічних розкопок на місці будівництва. Частиною фондів є і предмети мистецтва, подаровані Арсеналу художниками, які виставляли свої роботи в цій галереї.
На третьому рівні зберігаються експонати закритого фонду, сюди входить і величезна колекція писанок – розмальованих великодніх яєць, яких налічується більше 1 000.
До складу Мистецького Арсеналу належить також Центр сучасної музики, розрахований на 1 400-1 600 місць. Центр часто стає місцем проведення масових культурних заходів різного рівня.
Мистецький арсенал виконує дві основні функції: концентрування культурно-мистецьких цінностей та генерування інноваційних процесів в українській культурі. Ідея комплексу центрується на знаходженні певного балансу між популяризацією історії українського мистецтва, народної творчості та демонстрацією творів сучасників. Як планують організатори, Мистецький арсенал повинен стати, щонайменше, “культурним обличчям” Києва. З іншого боку, однією з цілей Мистецького арсеналу є акцент на належності України до загальноєвропейської культури. Розробкою музейної концепції та просторово-функціональної програми арсеналу займається Дітер Богнер (Австрія).
Початок повноцінного функціонування музею поклала перша виставка під назвою “De profundis” (“З глибин …”), яка відкрилась 23 серпня 2007 року. Експозиція зосередила увагу відвідувачів на багатстві української культурної спадщини. Спеціально для виставки свої експонати надали провідні музеї України, серед яких Національний музей історії України, Інститут археології НАН України, Львівська галерея мистецтв, Музей історії релігії, національний заповідник Хортиця, а також краєзнавчі музеї Переяслава-Хмельницького, Черкас, Херсона, Вінниці, Запоріжжя. Виставка підрозділяється на основні розділи: Трипільська пластика (5-3 тис. до н.е), Стародавня скульптура (2 тис. до н.е. – початок н.е.), Народна дерев’яна скульптура (17-19 ст.), Барокова скульптура. Іоанн Пінзель та його школа (17-18 ст.), Олександр Архипенко: класичний авангард (20 ст.), Сучасна скульптура (21 ст.).
Сучасна музейна експозиція будується за тематично-проблемним принципом, реалізуючись через відповідні блоки. Однією зі стаціонарних експозицій є “Древо України”. До сприйняття виставки екскурсантів готує спеціальне інфо-фойє. Подальший прохід по експозиції організований по спіралі, тим самим відвідувачі постійно включені в процес та відчувають енергетику виставки. Відвідувачі бачать різноманітні сувеніри, коване дерево, всілякі каталоги, проспекти, наукову літературу, дитячі комп’ютерні ігри, програмки. Всі перегородки, які перпендикулярні центральному проходу, виконані зі скла, щоб екскурсанти мали можливість оглянути весь навколишній простір. Кожен блок експозиції оснащений інфо-боксом (усього їх 20), який містить розширену інформацію про зміст того чи іншого блоку.
Окремим структурним підрозділом Мистецького арсеналу є Художня галерея. Її відкриття відбулося 30 березня 2007 року вернісажем Юрія Соловея. Галерея вже встигла реалізувати наступні програми: проект Лади Наконечної “Fashion Ukraine”, презентація колекції Центру сучасного мистецтва “Замок Уяздовски” у Варшаві, персональна виставка Галини Григор’євої “Тиша”, проект Володимира Кузнєцова “Метелики”, проект Лесі Хоменко “Моржі”.
За відносно короткий відрізок свого існування Мистецький арсенал встиг взяти участь у більш, ніж 70-ти резонансних проектах, серед яких Церемонія заключного прийому щорічних зборів членів Ради Європи, Виставка української пластики “De Profundis”, приурочена до Дня Незалежності України, Вечір-реквієм “Свічка”, підготовлений до 75-ї річниці Голодомору 1923-33 років в Україні, й багато інших.
Основними напрямками роботи Мистецького арсеналу є: комплектація й збереження фондів, експозиційно-виставкова діяльність, інформаційно-аналітична робота. Музей активно співпрацює з українськими та зарубіжними музеями, залучає до роботи представників науки, займається культурно-просвітницькою діяльністю.
