Музей Тараса Шевченка

Читайте також

На Північному мосту обмежать рух транспорту до 15 червня

У Києві із 30 березня до 15 червня на Північному мосту обмежать рух транспорту через проведення ремонтних робіт. Про це попереджає КК «Київавтодор», передає Укрінформ із посиланням на пресслужбу КМДА.

На киян чекає тепло, але дошкулятиме сильний вітер

У столиці в п’ятницю, 29 березня, очікується подальше підвищення рівня температурних показників, але водночас дошкулятиме сильний вітер.

Уже не 50 гривень і навіть не 60, але з 1 квітня

У Києві з 1 квітня вартість транспортної карти підніметься з 50 грн до 75 грн. Причиною цього є здорожчання собівартості самої пластикової карти з чипом.

«Пробіг під каштанами» відбудеться в онлайн-форматі

Захід відбудеться 26 травня 2024 року за підтримки Департаменту молоді та спорту Київської міської державної адміністрації. У Києві відкрилася реєстрація на 31-й щорічний благодійний «Пробіг під каштанами».

Хочете краще та дешевше? Гойда на ярмарки!

На вихідних , 30 та 31 березня, мешканців та гостей столиці запрошують відвідати продуктові ярмарки, які відбуватимуться у різних районах Києва. Усі бажаючі зможуть тут придбати різноманітну продукцію: овочі та фрукти, зелень, бакалію, м’ясні вироби, соління, молочні продукти, мед та багато іншого.

Поділитися

Державний музей Тараса Шевченка розташований на однойменному бульварі в Києві. Музей певною мірою несе подвійне навантаження: розповідає про Шевченка-поета й про Шевченка-художника, тому спочатку він називався літературно-мистецьким. Першу експозицію було побудовано в 1949 році, її складали на основі тематико-експозиційного плану розгорнутої біографії Козбаря. Був у музеї й окремий зал, присвячений темам “Шевченко та радянські революціонери-демократи”, “Шевченко у Великій Вітчизняній війні”.

Експозиція музею оновлювалася й форматувалася кілька разів. У другій половині 1980-х років було проведено ремонтно-реставраційні роботи. Саме в цей час постало питання про створення нового музею з новою концепцією. Його створили на основі колишньої галереї картин Т.Г. Шевченка, яка розташовувалася в Харкові, й Центрального державного музею Т.Г. Шевченка в Києві. Було організовано своєрідний конкурс на кращий проект художнього оформлення музею. Після довгих дебатів художня комісія зупинилася на проекті, який запропонував художник Анатолій Гайдамака. Експозиція постала у вигляді великих рам з натягнутими на них струнами, які символізували два дарування Тараса Шевченка – художнє та поетичне. На струнах кріпилися експонати, переважно малярство. Смисловим стрижнем нової експозиції було вирішено залишити попередню тематичну структуру (1949-го року), але значно її доповнити. Зокрема були прибрані всі цитати класиків марксизму-ленінізму та роботи радянських художників.

На сьогоднішній день у фондах музею зберігається близько 4 тисяч експонатів, пов’язаних з життям та творчістю великого Кобзаря. У це число входить близько 8 сотень картин (26 написані маслом, 522 акварельних й виконаних в олівці малюнків), а також портрети, малюнки, картини, виконані маслом, які належать руці майстра. Окремо виставлені особисті речі Шевченка. Відвідувачі можуть побачити ручки та олівці, мольберт, етюдник та інші матеріали. Книжкові фонди Державного музею Тараса Шевченка складаються з близько 34 тисяч примірників. Гордістю музею є повна колекція всіх видань Шевченка, починаючи з “Кобзаря” 1840 року й закінчуючи останніми примірниками. Деякі книги мають авторські написи. Є також документи про спорудження пам’ятників Шевченкові.

У холі музею знаходиться композиція “Прометей”, а на вході в перший зал – гобелен “Вінок Кобзареві”. Безпосередньо в залах виставлені зразки українських вишиванок, рушників та національний музичний інструмент кобза – вічна супутниця Шевченка. Не обійшли своєю увагою співробітники музею відомий триптих поета “Доля”, “Муза”, “Слава”. Тому, три ці основні теми переплелися в експозиції. Перша тема “Доля” представлена наступними документами: лист метричної книги із записом про народження в сім’ї кріпосного Григорія Шевченка сина Тараса, портрет В.А. Жуковського (автор К. П. Брюллов), ціною якого було придбано свободу. Тема “Муза” це своєрідне втілення поетичної та образотворчої спадщини Кобзаря. Як розповідають матеріали експозиції, муза стала відвідувати молодого Тараса у Літньому саду Петербурга. Третя тема “Слава” представлена матеріалами про увічнення пам’яті Т.Г. Шевченко.

Шевченко-художник представлений привезеними з Петербурга копіями гіпсових статуй, про які неодноразово згадував Тарас Григорович, графічними роботами (в музеї створено окремий зал, присвячений графіці). Організувати експозицію Шевченко-поет виявилося набагато складніше. Щоб не обтяжувати відвідувачів читанням довгих текстів й анотацій, співробітники музею вирішили проілюструвати одну з центральних робіт автора – поему “Сон” творами французького художника Оноре Дом’є (1808-1879), який так само, як й український поет, зобразив російського царя у вигляді безпомічного ведмедя. На жаль, всі ці матеріали було згодом вилучено з метою “розвантаження” експозиції. На фоторепродукції були замінені портрети членів “Братства” – П. Куліша, М. Гулака, О. Навроцького. Вчені до цих пір ведуть суперечку, чи правильним був подібний вчинок.

Всі зали музею вибудувано за тематичним принципом. У першому зосереджені всі матеріали, присвячені народженню й дитинству поета. Це, перш за все, шевченківські малюнки олівцем з портретами його діда, батька й кирилівської хати. У центрі на великому столі, вкритому українським килимом, – метрична книга із записом про народження Тараса Шевченка. Далі йдуть зали з експонатами, які розповідають про творчість Кобзаря. Нововведенням музею стали банери – збільшені в сотні разів акварелі Тараса Шевченка, розвішані в залах від підлоги до самої стелі, а зверху над ними висять вже оригінали робіт Тараса Шевченка. В окремому залі музею виставлені твори відомих художників, скульпторів, письменників й композиторів, які розповідають про Шевченка. Серед них роботи К. Брюллова, І. Рєпіна, М. Башилова, Ф. Балавенського, І. Кавалерідзе, М. Лисенко, І. Макогона та інших. Завершується екскурсія відвідуванням залу, присвяченого смерті великого українського поета. Це чотириярусна композиція: особисті речі Тараса Шевченка, над ними автограф до останнього вірша, посмертна маска поета з терновим вінцем.

spot_img