«Життя – це сон» – прем’єра у Театрі ім. Франка 12 вересня

12 вересня на Основній сцені Національного академічного драматичного театру ім. Івана Франка відбудеться прем’єра вистави «Життя – це сон» Педро Кальдерона.

Ім’я Педро Кальдерона, класика іспанської драматургії 17 століття, є одним із найпопулярніших у світовому театрі. Він із гідністю продовжив традиції свого вчителя і наставника Лопе де Вега. Саме ці автори створили й розвинули такий популярний на театрі жанр «плаща і шпаги», який протягом століть захоплює як виконавців, так і глядачів. Адже ж історії пристрасного кохання, заради якого запальні ідальго здатні на шалені вчинки, дуелі та інші всілякі подвиги, помножені на яскраву видовищність, гостроту діалогу та щасливий фінал, завжди були запорукою акторської імпровізації та аншлагів.

Сюжет п’єси є фантастично театральним (в цьому також відчувається обізнаність автора із законами театру).

Далеко в лісі існує вежа, в якій протягом багатьох років замкнено втаємниченого в’язня. Ніхто і ніколи його не бачив – такий закон короля Басиліо. З’являються мандрівники – чоловік та жінка у чоловічому вбранні, які випадково зустрічаються із дивним в’язнем. Згодом з’ясовується, що це – принц Сехисмундо, якого батько сховав подалі від королівського двору, аби уникнути страшного пророцтва, згідно якому Сехисмундо має стати тираном і загубити країну. Проте цікавість та поради оточуючих провокують батька на хитромудрий експеримент: перенести сплячого Сехисмундо до палацу і поводитися із ним як із спадкоємцем. Так миттєво Інфант отримує все, про що тільки може мріяти людина, а головне – безмежну владу. Через фантастичне перетворення розпочинається блискавичний і страшний каскад карколомних пригод Сехисмундо у палаці.

«Моє перше звернення до п’єси Кальдерона «Життя – це сон» відбулося у 1996 році на сцені театру Вахтангова. В 2004 році я здійснив її постановку за підтримки керівника Культурно-мистецького центру Могилянки Олени Замостян та Президента НаУКМА В’ячеслава Брюховецького в стінах Києво-Могилянської академії. Я дуже давно мріяв поставити «Життя є сон» з київськими акторами. Вони поєднують у собі надзвичайну глибину з ґротескністю, необхідною для прочитання Кальдерона”, – каже режисер-постановник Андрій Приходько.

“Театр я розумію як пошуки джерела з допомогою виноградної лози. Людина знаходить джерело, потім, звісно, ніхто не пам’ятатиме, хто був першим, але всі йтимуть і черпатимуть звідти, – відзначає режисер. – Кальдерон — це первісне, істинне, вічне джерело. У своїх текстах він уклав повноцінну модель буття. Його п’єси складаються з трьох хорнад. У першій частині людина кидається в один бік блукань і життєвих помилок, вона підкорюється обставинам. Згодом людина намагається звільнитися від обставин, існувати лише задля себе, лише своє еґо задовольняти. На цьому полюсі людина знову не знаходить гармонії. І тільки звільнившися від влади контрастних полюсів, людина в цьому зруйнованому світі починає розуміти, що вижити їй допоможе гармонія. Зрештою, Добро, Бог, Гармонія є різними іменами одного й того ж самого».

У ролях:

Басиліо, король Полонії – Сергій Калантай; Заслужений артист України Володимир Нiколаєнко;
Сехисмундо, принц – В’ячеслав Хостікоєв;
Астольфо, герцог Московії – Заслужений артист України Андрій Романій;
Клотальдо, старий – Олексій Зубков; Заслужений артист України Олексій Паламаренко;
Кларін, блазень – Роман Шепель;
Естрелья, інфанта – Тетяна Луценко;
Росаура, знатна дама – Ганна Снігур-Храмцова;
Сехисмундо, принц – Богдан Буйлук
Астольфо, герцог Московії – Іван Янченко
Кларін, блазень – Богдан Адаменко
Естрелья, інфанта – Марія Моторна
Росаура, знатна дама – Катерина Кусенко

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Статистика сторінки:
Переглядів сьогодні:
Переглядів у поточному місяці:
Відповідальність за зміст коментарів, що залишають відвідувачі, несуть їхні автори.
Популярне