Результати роботи підрозділів податкового аудиту за перші шість місяців 2026 року чітко сигналізують: держава перейшла до максимально активної фази наповнення бюджету. Понад 12 тисяч фактичних перевірок за пів року та 500 мільйонів гривень донарахованих фінансових санкцій свідчать про те, що ДПС вийшла на максимальні оберти своєї «рейдової» спроможності.
З цієї суми понад 200 мільйонів гривень уже надійшли до бюджету, а решта 300 мільйонів наразі перебувають на стадії узгодження або оскарження. Адвокати провідних юридичних компаній детально проаналізували нові тренди та розказали, які сфери опинилися під найбільшим ударом.
Ризик-орієнтований підхід: чому податкова більше не ходить «наосліп»?
Як зазначає адвокат АО “EvrikaLaw” Ольга Брус, податківці більше не здійснюють візити навмання. Натомість використовується глибокий попередній аналіз баз даних, відкритих реєстрів та внутрішніх систем фіскалів.
«Візити здійснюються туди, де аналіз вказує на аномалії, такі як невідповідність кількості персоналу обсягам виторгу або тривала відсутність транзакцій через касові апарати. Спостерігається відчутне зростання як кількості візитів інспекторів, так і загальної суми донарахувань», — підкреслює Ольга Брус.
Адвокат, керівник ЮК “Prima Leader Group” Діна Дрижакова погоджується, що ДПС б’є точково туди, де аналітичні системи (наприклад, розбіжність між закупленим імпортом та фіскалізованими продажами) показують явні відхилення. Крім того, податкова активно моніторить соцмережі для виявлення нелегального e-commerce та використовує сервіси швидких скарг від громадян, такі як «TAX Control».
Топ порушень: за що підприємці платять найбільші штрафи
Аналізуючи свіжу статистику та реальні кейси, юристи виділяють кілька ключових зон ризику, які генерують для малого та середнього бізнесу мільйонні фінансові втрати:
-
Невикористання РРО/ПРРО та невидача чеків: абсолютний лідер санкцій під час контрольних закупівель. Сюди ж відноситься незаконна відмова клієнтам у розрахунку банківськими картками. Перевірки кав’ярень у кількох регіонах уже сумарно принесли 1,1 млн грн штрафів.
-
Тіньова зайнятість та неоформлені працівники. Порушення трудового законодавства призводять до найбільших сум санкцій, оскільки штрафи прив’язані до мінімальної зарплати. Формальні цивільно-правові договори замість трудових більше не рятують бізнес від перекваліфікації з боку Держпраці.
-
Відсутність первинних документів на товар: продаж продукції без накладних, що підтверджують її походження. Найчастіше страждають продавці техніки, автозапчастей, косметики та парфумерії.
-
Діяльність повністю «в тіні»: Ведення бізнесу взагалі без державної реєстрації ФОП чи ТОВ або без відповідних кодів КВЕД.
Географія рейдів та найгучніші кейси півріччя
Адвокат та керуючий партнер АО Winner Partners Сергій Литвиненко звертає увагу на те, що географія перевірок є максимально широкою — від Київщини до Хмельниччини, а податкова активно «наздоганяє пропущені роки» мораторію. Окремо експерт виділив два головних тренди: онлайн-торгівлю та готельно-туристичний бізнес у регіонах, який сильно розвинувся за час війни.
Сергій Литвиненко навів найяскравіші приклади перевірок за останні шість місяців:
-
Тіньовий курорт на Тернопільщині: Готельний комплекс із басейном приймав гостей та брав гроші за проживання, але офіційно взагалі не існував — жодної реєстрації чи касового апарату.
-
Рейд «два в одному» в Івано-Франківську: В одному кафе в центрі міста працювали одразу два підприємці. В одного виявили 7 неоформлених працівників (штраф майже 9 млн грн), в іншого — необлікований алкоголь на 150 тисяч гривень.
-
Масштабна мережа без КВЕДів на Хмельниччині: Підприємець розставив по всій області понад 40 автоматів із продажу очищеної води, але жоден не був задекларований. Штраф склав понад мільйон гривень.
-
Instagram-магазин парфумерії: Популярний онлайн-майданчик зберігав та продавав косметику без жодних первинних документів. Податківці вилучили продукції на 800 тисяч гривень.
Висновки для бізнесу: оскаржувати чи перевіряти себе заздалегідь?
За словами юристів, той факт, що 300 мільйонів гривень штрафів ще не надійшли до бюджету, свідчить про активний опір підприємців. Бізнес не готовий беззаперечно сплачувати величезні суми, тому спори переходять у тривалі судові процеси.
Проте, як підсумовує Сергій Литвиненко, рішення податкових органів не є беззаперечними:
«Підприємці мають пам’ятати, що рішення податкового органу можуть бути оскаржені, якщо перевірка проведена з порушенням закону або висновки є необґрунтованими. Проте для сумлінного бізнесу дешевше забезпечити належний облік, ніж потім витрачати час на судові спори».
З цим погоджується й Ольга Брус, зазначаючи, що превентивний правовий, податковий та кадровий аудит діяльності сьогодні коштує в рази дешевше, ніж подальший судовий захист активів від фінансових санкцій.
