Забудьте про офіційний прожитковий мінімум — він давно не має нічого спільного з реальністю. Поки держава оперує цифрами, що закривають лише базові фізіологічні потреби, соціологи та фінансові аналітики вивели формулу «соціального мінімуму». Це сума, яка дозволяє людині не просто виживати, а й розвиватися, лікуватися та підтримувати армію.
Очікування vs Реалії: скільки просять українці?
Інфляція та воєнні реалії кардинально змінили фінансові орієнтири. Якщо два роки тому 25 тисяч гривень вважалися гідною зарплатою, то сьогодні картина інша:
-
Мінімально прийнятний дохід: 30 000 – 40 000 грн.
-
Мегаполіси (Київ, Львів, Ужгород): Через вартість оренди та послуг планка злітає до 50 000 – 60 000 грн.
Формула «50/30/20»: межа між виживанням і стабільністю
Щоб розрахувати об’єктивний бюджет, експерти використовують золоте правило фінансового здоров’я:
-
50% — Базові потреби: Оренда, комуналка, їжа, ліки, транспорт.
-
30% — Якість життя: Ресторани, спортзал, саморозвиток, підписки.
-
20% — Безпека: Заощадження («подушка»), великі покупки та регулярні донати.
Детальний кошторис: куди «йде» зарплата у столиці?
Для жителя Києва, який винаймає однокімнатну квартиру, бюджет фінансово стабільної людини виглядає так:
| Категорія | Що входить у витрати | Орієнтовна сума |
| Базові потреби (50%) | Оренда (15к), комуналка (3,5к), їжа (10к), транспорт (4к), аптека (2,5к) | 35 000 грн |
| Якість життя (30%) | Одяг, кафе, спортзал, таксі, хобі | 21 000 грн |
| Безпека (20%) | Заощадження, техніка, донати на ЗСУ | 14 000 грн |
| РАЗОМ | Необхідний дохід на місяць | 70 000 грн |
Резюме: Сума у 70 тисяч гривень — це маркер фінансової стабільності. Вона дозволяє мати запас міцності у мінливих умовах війни та енергокризи.
Фактор власного житла
Картина кардинально змінюється, якщо у вас є власна нерухомість. Оренда — це «чорна діра» бюджету, особливо для ВПО та молоді.
-
Без витрат на оренду: Для підтримання такого ж рівня комфорту та заощаджень (20%), киянину з власною квартирою достатньо доходу в 40 000 – 45 000 грн.
Що це означає для ринку праці?
Дефіцит кадрів змушує роботодавців підтягувати зарплати до цих відміток, проте сектор послуг та держсектор суттєво відстають. Це провокує подальшу міграцію фахівців у галузі з високою доданою вартістю або за кордон.
