У Києві знайшли залишки 1000-річної майстерні з виготовлення матеріалів для мозаїки

Читайте також

«Сон літньої ночі» — Музика Фелікса Мендельсона

Національна філармонія України запрошує на концерт «Сон літньої ночі», присвячений двом масштабним творам Фелікса Мендельсона

Антоніо Вівальді: «Пори року» в автентичному звучанні

Виконавці спробують відтворити звучання твору таким, яким воно було у XVIII столітті, граючи на інструментах — копіях тих часів та у відповідному строї

Обговорення «Листів до сина» Василя Стуса

На зустрічі, присвяченій темі передачі батьківського досвіду, обговорюватиметься, як Стусів досвід набуває нових значень та стає «класикою»

Виставка «Африка: директ» в Музеї Ханенків

Виставка має на меті стати поштовхом до глибшого знайомства з культурами Африки, зосереджуючись на колоніальних стереотипах та релігійних традиціях

Благодійний вечір від Демократичної Сокири

Запрошуємо провести вечір у затишному просторі Squat 17b на благодійний захід, організований «Демократичною Сокирою» та Squat 17b

Поділитися

Завершилися розкопки унікального для Східної Європи об’єкту — залишків майстерні з виготовлення смальти для Успенського собору лаври, пише Успіх in UA.

Ця майстерня була побудована майже 1000 років тому. Розкопки залишків цієї майстерні тривали чотири роки.

Завідувач науково-дослідного сектора археології Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» кандидат історичних наук Сергій Тараненко розповів, що штат майстерні складався не менше, як з 8−10 осіб, повідомляє bigkyiv.com.

До речі, розкопки показали, що через певний час після завершення оздоблення Успенського собору виробництво в цій майстерні було відновлено. Але якість виробів була значно гіршою. Ймовірно це пов’язано з тим, що коли візантійські фахівці поїхали з Києва додому, їхні місцеві підмайстри відновили виробництво.

Розкопки показали, що територія майстерні була огороджена двома лініями парканів — задля безпеки. Адже для середньовіччя це було особливо дороге виробництво, як в наші часи ювелірна фабрика. Тому, певно, майстерня мала охорону, а самі майстри жили на її території, говорить науковець.

Серед ключових знахідок — фрагмент горна (пічки), в якому, власне, виплавляли скло, скляні «млинці», вкриті золотою фольгою. Це продукти проміжного етапу виготовлення смальти для мозаїк. Ці «млинці» дробили й таким чином отримували кубики смальти.

“Майже кілограм бурштину ми знайшли в шарах ґрунту XIV-XV століть. Тут слід сказати, що, окрім артефактів періоду Київської Руси, ми відшукали в тому місці чимало монет польсько-литовського періоду, фрагмент керамічної люльки XVII століття тощо”, – говорить Тараненко.