Театр російської драми ім. Лесі Українки

Читайте також

Авторський квіз «Це зробила українка» від BrainHub

BrainHub запрошує на авторський квіз «Це зробила українка», де ви зможете перевірити свої знання та дізнатися маловідомі факти легендарних українок

Вечір золотої ери української естради у Pepper’s Club

Проєкт «СвоЄ» представить програму, що базується на творах легендарних композиторів: Володимира Івасюка, Миколи Мозгового та Ігоря Поклада

Презентація двомовної збірки Елли Євтушенко «Серце дому»

Збірка пронизана образом дому — затишного, але водночас вразливого. Це поезія про екзистенційний страх втрати та про надзвичайну цінність кожної миті спокою

Презентація книги «Війна за Незалежність України»

Це перша масштабна спроба історика Ярослава Тинченка осмислити початок сучасної війни через мову документів, цифр та свідчень

Роджер Скрутон. Філософія, вино і музика: у пошуку смислів

Це розмова про те, як повсякденні задоволення та високе мистецтво стають інструментами для пошуку глибших життєвих смислів

Поділитися

Національний академічний театр російської драми ім. Лесі Українки розташований в історичному центрі Києва, поруч зі станцією метро Театральна, поблизу оперного театру, Золотих воріт і Хрещатика. Зараз Київський театр російської драми займає будинок колишнього театру Бергоньє.

Історія театру Російської драми в Києві почалася з театру-антрепризи актора та режисера Миколи Соловцова. Його театр почав працювати в 1891 році. Перші вистави йшли в приміщенні нинішнього театру ім. Івана Франка. Надалі трупа стала постійною, і поклала початок Київському державному російському драматичному театру в Києві.

У березні 1919 року театр Соловцова був націоналізований, і перейменований у Другий театр Української радянської республіки ім. В.І. Леніна. Наприкінці липня 1919 року у Київ увійшли війська Денікіна й театр припинив свою роботу аж до початку 1920 року. 1926 рік ознаменувався черговими змінами долі театру: Київський окружний виконком затвердив наказ про організацію Російської державної драми, і вже в жовтні 1926 року театр розпочав свій перший сезон.

Ім’я Лесі Українки театру російської драми було привласнено в 1941 році. З початком Великої Вітчизняної війни театральна трупа розпалася, багато акторів продовжили артистичну діяльність в евакуації. В 1942 році головний режисер русского драматичного театру ім. Лесі Українки Костянтин Хохлов зібрав трупу в Караганді, а в травні 1944 року актори разом з режисером повернулися в Київ.

За високі заслуги в області культури й мистецтва Національний театр російської драми ім. Лесі Українки в 1946 році був нагороджений Орденом Трудового Червоного Прапора, а в 1966 році театру привласнили звання академічного. В 1994 році на чолі театру встав народний артист України Михайло Резникович.

Безліч талановитих і відомих людей працювали в різний час у Національному академічному театрі російської драми ім. Лесі Українки в Києві. Далеко за межами України відомі імена акторів: Олега Борисова, Павла Луспекаєва, Кирила Лаврова, Ади Роговцевої, Анатолія Хостикоєва, режисера Георгія Товстоногова. Спектаклі з репертуару Театру ім. Лесі Українки: “Живий труп” Л. Толстого, “Варшавська мелодія” Л. Зоріна, “Мораль пані Дульскої” Г. Запольської, “Дерева вмирають стоячи” А. Касони, стали справжньою легендою серед шанувальників театрального мистецтва, а комедія О. Уайльда “Як важливо бути серйозним” іде на сцені театру вже більш 15 сезонів.