У КМДА закликали не підтримувати петицію

Читайте також

Лекція «Олександр Мурашко: еволюція ідей і живописної мови»

Національний художній музей України запрошує на подію в межах музейного лекторію, присвячену творчості модерніста Олександра Мурашка

Бал-Маскарад Графа Д: Містика Кінця ХІХ Століття

Граф Д чекає на родовитих гостей, але будьте готові до несподіванок: чому костюми такі екстравагантні, а смак страв та срібло викликають питання?

Сеанс Портретного Живопису з Михайлом Гуйдою

Подія відбудеться в межах поточної виставки «Михайло Гуйда і класики». Ви матимете нагоду побачити, як митець створює портрет з натури

«The Village of Mushni». Вечір автентичної музики і танців

Національний центр «Український Дім» та гурт «ДваТри» запрошують на вечір української інструментальної музики, танців та документального кіно

Українське Бароко. Презентація Ансамблю Ранньої Музики

У програмі прозвучать старовинна українська музика епохи Бароко, канти та псальми, козацькі думи, а також твори на вірші видатних діячів

Поділитися

Заступник голови КМДА Петро Пантелеєв закликав Київраду та профільні комісії не підтримувати петицію про збереження історичної огорожі Байкового кладовища. Про це йдеться у його відповіді на звернення.

За словами посадовця, лише окремі частини огорожі мають статус об’єкта культурної спадщини. Зокрема це надбрамна церква, Католицькі ворота, частина секцій цегляної огорожі з металевими ґратами Лютеранські ворота та Старі Лютеранські ворота, цегляні пілони з траурними урнами тощо.

А ті секції, які не зазначені як предмет охорони, є “історичним нашаруванням, що не має архітектурної та художньої цінностей”. Тож їхній демонтаж під час капремонту огорожі не порушує охоронний статус Байкового кладовища.

Пантелеєв наголошує, що капремонт, який проводять разом із протизсувними роботами, направлений на збереження поховань та намогильних споруд, які опинились під загрозою руйнування через тиск великої маси ґрунту з боку кладовища.

Нагадаємо, петицію із закликом зберегти червону історичну огорожу Байкового кладовища створив пам’яткоохоронець Дмитро Перов після того, як у грудні 2024 року її почали розбирати. Звернення набрало необхідну кількість підписів, щоб його розглянула міська влада.