В Україні з 1 липня почнуть діяти європейські підходи до визначення параметрів якості електроживлення. Зокрема, очікується перехід на номінальну напругу 230/400 В. Цю інформацію надає Національна комісія, яка регулює енергетичний сектор та комунальні послуги (НКРЕКП).
Однією з ключових змін буде встановлення чітких меж допустимого коливання напруги — від 207 до 253 вольт,що відповідає ±10% від нового номінального значення.
Зміни визначені наказом Національного органу стандартизації ДП «УкрНДНЦ» від 23.05.2024 №179. Відповідно до цього документа, національний стандарт «ДСТУ EN 50160:2023» було гармонізовано з європейським «EN 50160».
Переваги нововведень у сфері електропостачання:
НКРЕКП підкреслює, що запроваджені зміни забезпечать низку позитивних наслідків, зокрема:
- Покращення стабільності електропостачання.
- Зменшення ризиків пошкодження побутової техніки, чутливої до перепадів напруги.
- Зниження потреби у використанні стабілізаторів напруги та інших захисних пристроїв.
- Підвищення енергоефективності, завдяки чому електроприлади працюватимуть у стабільнішому та економнішому режимі.
- Зменшення втрат потужності та навантаження на енергетичну систему.
Регулювання стандартів електричної енергії, її розподілу та інших аспектів здійснюється згідно з Кодексом систем розподілу, який був затверджений НКРЕКП у березні 2018 року. Цей документ визначає, що стандартною номінальною напругою є 220 В, з допуском на зміну в межах ±10% від встановленої величини.
Як змінювалася напруга в мережі на території України
Електрифікація європейського континенту, розпочата наприкінці XIX століття, розвиток техніки, поява нових електроізоляційних матеріалів, а також прагнення економії призвели до встановлення в Європі стандарту електромережі 220 В (380 В – для трифазних мереж).
До 1960-х років у СРСР стандартом побутової напруги було 127 В. Перші спроби перейти на напругу європейського зразка робилися у 1930-х роках. Масовий перехід було здійснено вже у повоєнні часи.
Перехід розтягнувся на десятиліття, і тривалий час співіснували два стандарти – 127 В/220 В та 220 В/380 В (на електроприладах були відповідні перемикачі). Остаточне переведення однофазних споживачів на 220 В відбулося лише наприкінці 1980-х – на початку 1990-х років.
Оскільки споживання електроенергії продовжувало зростати, наприкінці ХХ століття Європа ухвалила рішення про збільшення номінальних напруг у трифазній та однофазній системах змінного струму – 400 В та 230 В відповідно. Це дозволило підвищити пропускну спроможність існуючих ланцюгів живлення та уникнути масового прокладання нових кабельних ліній.
