Кличко не підтримав створення парку на Антоновича

Читайте також

Який рівень зарплати є найбільш прийнятним для українців

Третина українців, які шукають роботу, вважають прийнятним рівень заробітної плати від 20 до 30 тисяч гривень.

Що здорожчає взимку в Україні

Експерти прогнозують, що взимку українці можуть зіткнутися з підвищенням цін на продукти, техніку та дизпаливо через комплекс економічних факторів.

Минулого тижня столичним метро скористалися понад 5 мільйонів пасажирів

Минулого тижня столичним метро скористалися понад 5 мільйонів пасажирів, із яких майже 1,3 мільйона – пільговики.

У Києві запустили безкоштовний клуб йоги для жінок

У Києві запустили безоплатний клуб йоги для жінок.

У Києві під час тривоги обмежуватимуть рух

У Києві під час повітряної тривоги обмежуватимуть рух Південним мостом з правого на лівий берег.

Поділитися

Міський голова Києва Віталій Кличко не підтримав петицію про створення парку на вулиці Антоновича, на місці занедбаної ділянки з озером, що стихійно утворилося після провалу забудови. Водночас мер повідомив, що доцільність повернення землі у власність громади буде вивчена.

Парк Вакарешть у Бухаресті, Румунія. Фото: Administrația Parcul Natural Văcărești

 

Автор петиції Василь Виноградов запропонував зберегти природну екосистему території площею близько 5 гектарів і перетворити її на міський парк, пише видання Хмарочос. За 20 років запущена ділянка, що раніше була трамвайним депо, перетворилася на водойму з живністю та деревами. Озеро утворилося через близьке розташування річки Клов, що впадає у Либідь.

Історія занедбаної ділянки:

– Після закриття депо ділянку вивели у приватну власність за часів мера Омельченка
– Планувалося будівництво багатофункціонального комплексу з офісами, паркінгом і ТРЦ
– Роботи зупинилися, а котлован перетворився на озеро
– Місцеві мешканці вже неодноразово зверталися із петиціями про створення тут парку

Приклад Бухаресту: Вакарешть — як природа перемогла забудову

У столиці Румунії подібна історія завершилася інакше. Ділянку Вакарешть, яку планували забудувати ще за часів Чаушеску, зрештою перетворили на природний заповідник площею 189 гектарів.

Після десятиліть ізоляції болотиста територія заросла деревами, зародилося життя: понад 100 видів птахів, черепахи, тритони, ондатри, видри, зайці. Під тиском громадськості у 2015 році держава визнала Вакарешть охоронною зоною, розірвавши договір з приватним інвестором.

Дан Барбулеску, засновник організації Salvați Delta, нині керівник адміністрації парку, порівнює його з Чорнобилем:

«Природа розвивалася безперешкодно, без людського втручання».

Чому це важливо знати

Історія Вакарешті демонструє, що занедбана територія може стати перлиною міста, якщо дати природі шанс. У Києві, де збереження зелених зон дедалі актуальніше, приклад Бухаресту — сильний аргумент на користь створення парку замість чергового ТРЦ чи висотки. Озеро на Антоновича вже стало живим середовищем і прикладом саморегенерації екосистеми в урбаністичному просторі. Відмовляючись підтримати цю ініціативу, міська влада ігнорує громадський запит на природне середовище і сталість, які вже довели свою цінність за кордоном.

попередня стаття
наступна стаття