Міська влада нагадує про заборону спалювання рослинності та її залишків

Читайте також

Київський шляхопровід «Осокорки» на старті нового життя

У столиці, на шляхопроводі поблизу станції метро «Осокорки», завершено ключовий етап капітального ремонту

Справжня вартість поїздки в метро — 37 грн

Кияни сплачують за поїздку в громадському транспорті 8 грн — цей тариф діє з 2018 року.

Донорство яйцеклітин в Києві

Донорство яйцеклітин у Києві стає все більш затребуваною процедурою. Багато жінок розглядають цей шлях не тільки як спосіб допомогти іншим.

Клопотенко представив чергову концепцію збереження Житнього ринку у Києві

Відомий ресторатор пропонує залишити ринок у комунальній власності, але створити механізм громадського контролю за його використанням, та переосмислити внутрішнє наповнення будівлі.

Оновлений графік світла в Києві

Сьогодні, 4 грудня 2025 року, у всіх регіонах України діють обмеження на споживання електроенергії.

Поділитися

Спалювання сухої рослинності є небезпечним для навколишнього середовища, здоров’я людей і тварин та карається законом. Про це нагадують у Департаменті захисту довкілля та адаптації до зміни клімату КМДА.

Із настанням осені жителі приватних секторів столиці та околиць активно згрібають опале листя та часто спалюють його, не замислюючись над тим, якої шкоди це завдає здоров’ю людей та довкіллю. Під час горіння в повітря потрапляють важкі метали, діоксини, бензопірени, оксиди азоту та інші канцерогенні сполуки, які можуть спричиняти захворювання дихальної системи, алергічні реакції та погіршувати загальний стан здоров’я. Крім того, спалювання листя створює небезпеку для життя тварин, які мешкають у ґрунті або використовують опале листя як прихисток.

У Департаменті зазначають, що через спалювання сухої рослинності знищується верхній шар ґрунту та порушуються природні екосистемні процеси, а багаття може спричинити неконтрольоване поширення вогню. Натомість існують безпечні й ефективні способи утилізації рослинних залишків. Зокрема, компостування, під час якого органічні відходи перетворюються на природне добриво. А також мульчування – створення захисного шару з подрібненого листя або трави, що утримує вологу, оптимізує температуру ґрунту та запобігає ерозії.

Нагадаємо, що згідно з Кодексом України про адміністративні правопорушення, за самовільне випалювання рослинності або її залишків передбачено застосування адміністративних санкцій у вигляді штрафу:

  • для громадян – від 3 060 до 6 120 грн;
  • для посадових осіб – від 15 300 до 21 420 грн.

За ті самі дії, вчинені в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду, розмір штрафу становить від 6 120 до 30 600 грн. Якщо дії призвели до лісової пожежі або поширення її на значні площі – розмір штрафу складає від 4 590 грн до 30 600 грн.

Окрім цього, відповідно до статті 113 Кримінального кодексу України підпали можуть розглядатися як диверсії. В умовах воєнного стану вчинення таких дій може потягнути за собою позбавлення волі на 15 років або довічне ув’язнення з конфіскацією майна.