Малі котельні не врятують Київ: Кличко

Читайте також

В Україні зросла середня зарплата

Середня зарплата в Україні у лютому 2026 року зросла до 28 321 грн.

6,5 млн гривень на фіктивних угодах: у Києві Нацполіція викрила масштабну схему незаконної перереєстрації авто

Злочинна група, до складу якої входили працівники торговельних компаній, оформляла угоди з порушенням процедур та підробляла документи.

В Україні очікується поступове підвищення цін на хліб

Українські виробники хліба планують підвищити вартість своєї продукції приблизно на 5%.

Великий сольний концерт The Unsleeping в клубі Atlas

Буде звичайний пацанський сольник: з гітарами, барабанами, нормальним навалом і твоєю улюбленою зграєю зухвалих кіберготичних глем-рокерів у шкіряних штанях.

Перегляд горору Рідлі Скотта «Чужий» в America House Kyiv

Це нагода не лише переглянути класику кінематографа, а й повпрацювати над англійською, обговорюючи теми виживання в ізоляції та вразливості перед невідомим

Поділитися

Після серії ударів по критичній інфраструктурі в суспільстві виникла дискусія: чи може Київ повністю відмовитися від величезних ТЕЦ на користь маленьких локальних котелень. У мерії дали чітку відповідь — у масштабах столиці це технічно неможливо.

Чому не можна відмовитися від ТЕЦ?

Як пояснив міський голова Віталій Кличко на засіданні ради енергетичної безпеки, архітектура Києва не дозволяє швидкого переходу на автономне опалення:

  • Масштаб мережі: Столиця має одну з найбільших у Європі централізованих систем теплопостачання. Вона спроєктована так, що величезні масиви (Троєщина, Оболонь, Позняки) отримують тепло від потужних станцій.

  • Інженерні обмеження: Житлові масиви фізично не можуть працювати від малих джерел тепла без повної перебудови внутрішньобудинкових та магістральних мереж.

  • Ефект доміно: Зупинка однієї ТЕЦ залишає без тепла десятки тисяч квартир одночасно, і жоден побутовий генератор не здатний замінити таку потужність.

Когенерація — це «страховка», а не заміна

Київ активно закуповує когенераційні установки (міні-ТЕЦ), але їхня роль буде допоміжною. Їхні основні завдання:

  1. Резервне живлення: Підтримка роботи лікарень та соціальних установ.

  2. Автономність насосів: Забезпечення подачі води та циркуляції теплоносія в трубах, навіть якщо в районі зникло світло.

  3. Критична інфраструктура: Живлення об’єктів, від яких залежить життєдіяльність міста під час блекаутів.

Яку модель обирає місто?

Замість повної заміни системи, Київ переходить на комбіновану модель:

  • Основа: Відновлені та захищені великі ТЕЦ, які забезпечують базове тепло.

  • Гнучкість: Мережа локальних котелень та когенераційних установок, що страхують систему.

Мета: зробити так, щоб пошкодження одного великого об’єкта не призводило до «замерзання» цілого адміністративного району.

Що далі?

Мерія вже розпочала підготовку до наступного опалювального сезону (2026–2027 років). План включає:

  • Посилення фізичного захисту вцілілих ТЕЦ.

  • Модернізацію обладнання для підвищення його ККД.

  • Залучення наукових інститутів для розробки нової стратегії енергетичної стійкості міста.

Головний висновок: Генератор у підвалі будинку може забезпечити роботу ліфта чи освітлення в коридорі, але він не зігріє багатоповерхівку в морози. Тому місто тримається за централізовану систему, одночасно створюючи для неї «енергетичні подушки безпеки».