Вчитель, продавець, водій та електрик – професії, які знає кожен із нас. Але не всі напрями трудової діяльності настільки зрозумілі всім. Загалом у нашій країні існує понад 9 тисяч різних спрямувань, за якими можуть з’являтися вакансії на ринку праці.
Державна служба зайнятості продовжує знайомити з найбільш незвичними із них, про які більшість людей навіть ніколи не чули.
1. Віварник. Професія належить до групи: кваліфіковані робітники сільського та лісового господарств, а саме до тваринників. Такий спеціаліст – це лаборант віварію та доглядач. Віварій, у свою чергу, це будівля для утримання лабораторних тварин. Такий спеціаліст прибирає вольєри, годує звірів, підтримує необхідний для них мікроклімат. Крім цього, віварник стежить за здоров’ям своїх підопічних та веде необхідну документацію. Для такої роботи потрібна середня або середня спеціальна освіта: бажано біологічна, ветеринарна або ж зоотехнічна.
2. Лаглінник. Ця професія належить до найпростіших і відноситься до промисловості. Такий працівник розбирає бухти ниток на мотки. Бухта та моток – це два різні способи намотування та пакування. Перша – це велика та об’ємна накрутка, яка часто містить сотні метрів нитки, а моток призначений для роздрібного продажу з 10 – 50 метрами у довжину. Такий працівник виконує цю роботу на верстаті, який воскує нитку та очищає від вузлів. Лаглінник також стежить, щоб мотки ниток не мали розривів. Для виконання таких завдань потрібна базова або неповна базова загальна середня освіта, а також виробниче навчання або інструктаж.
3. Геріатр. Це лікар, який надає медичні послуги людям похилого віку. Також такий медичний працівник займається питаннями здорового старіння. Геріатр працює з хронічними хворобами, неврологічними та когнітивними порушеннями та коморбідними станами (сукупностями захворювань, які мають перехресний вплив на організм). Для того, щоб зайняти таку посаду, потрібні вища медична освіта, проходження інтернатури за спеціальністю «внутрішні хвороби» або «загальна практика – сімейна медицина», а також слід пройти спеціалізацію чи курси тематичного удосконалення за фахом «геріатрія».
4. Натуропат. Професія належить до групи фахівців, що практикують в галузі нетрадиційної медицини. Це знавець альтернативної лікарської справи, який допомагає підвищити рівень енергії, змінювати спосіб життя та налагоджувати харчування. Таких фахівців не варто плутати є нуріціологами. Професія нутріціолога є окремо відділеною у класифікаторі Державної служби зайнятості в допоміжний персонал у галузі сучасної медицини. В свою чергу до роботи на посаді «нутриціолог» допускаються особи, які здобули вищу освіту за спеціальністю «Громадське здоров’я» у галузі знань «Охорона здоров’я та соціальне забезпечення». Тому натуропат не є нутріціологом. Навчання ж на цю професію передбачає спеціалізовані курси, які доступні без базової медичної освіти. Нутропати – це спеціалісти з фітотерапії, аромотерапії, гомеопатії та масажу.
5. Реолог. Це фахівець, який вивчає в’язкі рідини та речовини аномальної в’язкості, а також гірські породи, суспензії та гідросуміші. Головним завданням таких спеціалістів є дослідити, як різні матеріали поводяться під впливом механічних сил. Такі спеціалісти є професіоналами в класифікаторі професій, відносяться до фізиків та астрономів. Найчастіше реологи мають вищу освіту за спеціальностями фахівців із фізики, механіки суцільних середовищ, матеріалознавства, хімії полімерів або ж інженерії.
