Полягає вона не в тому, чи піде на чергові “вибори” 2025 року стрімко старезний диктатор Лукашенко, а чи доживе він до них, чи не доживе. Лукашенко, звісно, сподівається на чарівну пігулку, на придбаний новий реанімаційний автомобіль, на рятівну соломинку – нетрадиційну медицину. Але все марно, як свідчить народна мудрість – воно як мертвому припарки.
Хід на Валаам
Чи розуміє сам Лукашенко, що його дні полічені? Безумовно, розуміє. Після оповитої таємницею поїздки святими путінськими місцями на Валаам Ригорович, ледве пересуваючи ноги, повернувшись до Білорусі, оголосив поданим, що “білорусам потрібно звикати до того, що президент у Білорусі буде інший”.
Як вельми забобонна людина, Лукашенко висловив причину різкого зниження своїх показників життєво важливих функцій: “Уявіть собі, яка велика кількість людей мене ненавидить”. Від спрямованої на диктатора ненависті мільйонів людей не захистять жодні придворні екстрасенси.
Лукашенко ще казав: “Всяке в житті буває. Ви повинні звикати до того, що я не вічний, як і всі ви”. Як видно з валаамського фото, і путін відчуває зараз не найкращий момент.
Майбутні вибори
Вважаю, якщо зважати на ситуацію, що склалася, у Білорусі на майбутніх “виборах” зійдуться дві політичні сили, які домінують на сьогодні в протектораті Російської Федерації.
Після поїздки Лукашенка на Валаам одна з них практично відразу вийшла з тіні. Різко активізувався в медійному просторі проросійський генерал, державний секретар Ради Безпеки РБ – Олександр Вольфович. Цей Ригорович, який місяцями сидів тихо, як миша під віником, своєрідний сірий кардинал, за останні два тижні вже кілька разів відзначився в публічному просторі.
З’їздив з інспекційною поїздкою на кордон Білорусі та України. Почав активно давати коментарі з приводу і без, робити суперечливі заяви, які йдуть у розріз із заявами Лукашенка.
Олександр Вольфович – кремлівський кандидат
Формально, на сьогодні, у разі смерті Лукашенка він стає на перехідний період правителем ерзац-країни. Саме його, незабаром після придушення організованої росіянами 2020 року псевдореволюції, Кремль нав’язав у наступники, на випадок раптового “відходу” з влади білоруського диктора, який остаточно перетворився на маріонетку.
На той момент, за Конституцією РБ, наступником мав стати прем’єр-міністр Білорусі, але Лукашенко вимушено підмахнув, за своєю суттю, антиконституційний акт, підсунутий йому в січні 2021 року папірець, оформивши спадкоємцем державного секретаря Ради Безпеки РБ. І тільки через рік, у березні 2022 року, цю норму закріпили в Конституції.
Лукашенківська номенклатура – хто і коли?
Друга сила ще поки що перебуває в тіні. Це лукашенківська номенклатура. Вона зараз публічно не відсвічує. Але вже набирає обертів кулуарна робота. По суті, зріє номенклатурна змова, виробляється стратегія, тривають консультації, підбираються кадри, готуються плани.
Лукашенківська номенклатура прекрасно розуміє, що в разі приходу до влади прямого російського ставленика – їхні дні будуть полічені – почнуться чистки. Щоб не допустити фальстарту, вони поки що ведуть свої підкилимні ігри. Медійна активізація цієї сили відбудеться або відразу після відходу Лукашенка, або перед оголошеною передвиборчою кампанією у 2025 році.
Білоруські політичні ігри
Білоруська опозиція давно із себе нічого не представляє. Самостійної гри від них очікувати не слід. Об’єднатися вона не зможе з різних причин: обмежений інтелект, містечкове провінційне мислення, тридцятирічна агентурна робота, як білоруських, так і російських спецслужб… А того, хто б у поточний момент зміг позначити себе справжнім лідером, який згуртував би навколо себе опонентів Лукашенка, – поки немає.
Доля білоруської опозиції така сама, як і завжди – скромна участь на підтанцьовці. Хтось буде на боці лукашенківської номенклатури, хтось на боці Кремля, а хтось займатиме вичікувальну позицію, спостерігаючи, коли повз пропливе труп ворога.
Для України ці політичні ігри в Білорусі, на мій погляд, на сьогоднішній день не несуть будь-якої миттєвої військової загрози. Вибір між поганим і дуже поганим. Концентрація зусиль у Білорусі буде повністю зосереджена на внутрішньовидовій боротьбі за політичне виживання в протектораті.
Білорусам відхід Лукашенка долі не полегшить. У разі перемоги російського кандидата, атрибути незалежності Білорусі, незважаючи на те, що на сьогоднішній день вони більше формальні, ніж реальні, будуть далі скорочуватися. У разі приходу до влади лукашенківської номенклатури будь-яких істотних ліберальних послаблень у внутрішній політиці очікувати не слід. Все залишиться, як є зараз. Питання, як надовго? А ось це безпосередньо залежить від підсумків закінчення війни між Україною і Росією і подальших після цього подій.
Російська Федерація входить у зону підвищеної політичної турбулентності. Безпосередньо внутрішні політичні катаклізми в РФ, укупі з абсолютним контролем лукашенківською номенклатурою роками вибудовуваною системою “правильного” підрахунку голосів на виборах, миттєвою ізоляцією проросійськи налаштованих білоруських силовиків і активістів, можуть завадити приходу до влади проросійського кандидата в Білорусі. Путіну, як і його побратиму Лукашенку, слід приготуватися до швидкого неминучого відходу…
