Більшість українців виживають, а не живуть, — соціологи НАН України

Читайте також

У Києві шахраї збирали донати від імені відомого Героя України

Шахраї створили низку фейкових акаунтів під іменем українського воїна і збирали донати нібито на підтримку ЗСУ.

НБУ не планує вводити купюри 2000 і 5000 грн

Національний банк України офіційно підтвердив, що не ухвалював жодних рішень щодо запровадження в обіг нових банкнот номіналом 2000 чи 5000 гривень.

Ризики для електротранспорту Києва

Повна зупинка метрополітену малоймовірна, але можливі тимчасові обмеження всього електротранспорту.

У жовтні ціни в Києві зросли на 1,4%: столиця випереджає країну

У жовтні кияни відчули помітне подорожчання продуктів і товарів першої необхідності.

Графіки відключень світла 17 листопада

Компанія ДТЕК опублікувала графіки погодинних відключень електроенергії на 17 листопада для Києва та Київської області.

Поділитися

Майже дві третини українських родин (67,3%) змушені економити або позичати кошти навіть на купівлю харчів. Це найвищий показник фінансових труднощів, зафіксованих Інститутом соціології НАН України у 2025 році. Дані дослідження свідчать про критичне зниження купівельної спроможності населення.

Катастрофічна економія на базових потребах

Згідно з результатами опитування Інституту соціології НАН України, фінансова криза добробуту торкнулася навіть базових витрат:

Категорія витрат Частка тих, хто змушений економити/позичати Коментар соціологів
Харчові продукти 67,3% Перша ознака просідання реальних доходів.
Комунальні платежі 59,7% Критична стаття, оплата якої вимагає відмови від інших покупок.
Бюджетна побутова техніка 59,6% Навіть дрібна техніка (чайники, праски) стає “предметом розкоші”.
Велика побутова техніка 25,5% Хоча тиск найменший, труднощі визнає третина населення.

 

“Паперовий” середній клас і занижені стандарти

Цікаво, що попри гострі фінансові труднощі, більшість опитаних (72,4%) все ще вважають матеріальний стан своєї родини “середнім”. Лише 21,9% назвали себе “бідними” і 3,5% — “злиденними”.

Аналітики зазначають, що така самооцінка свідчить не про реальний добробут, а про зниження соціальних стандартів. Люди порівнюють себе з нинішніми, заниженими умовами виживання, а не з довоєнним рівнем життя.

“Саме тому середній клас дедалі більше стає ‘паперовим’ — номінальним показником, а не реальною економічною категорією”, — пояснюють експерти.

 

Наслідки для економіки та світу

Зростання частки домогосподарств, які змушені економити, матиме довгострокові негативні наслідки для внутрішнього ринку країни. Зменшення купівельної спроможності неминуче призводить до падіння внутрішнього попиту, що негативно впливає на бізнес-активність, зайнятість та податкові надходження.

Якщо ця тенденція збережеться у 2026 році, уряду доведеться посилити соціальні програми підтримки та переглянути політику зарплат і тарифів.

Дослідження проводилося Інститутом соціології НАН України методом телефонних інтерв’ю (CATI) з 9 вересня по 8 жовтня 2025 року. В опитуванні взяли участь 1835 респондентів з усіх регіонів України, за виключенням тимчасово окупованих територій.