Більшість українців виживають, а не живуть, — соціологи НАН України

Читайте також

Таксі у Києві працюватимуть цілодобово

Від суботи, 17 січня, у столиці відновлюють роботу сервіси таксі під час комендантської години.

Київ першим впроваджує «гнучку» комендантську годину

Кабінет міністрів України дозволив регіонам адаптувати правила комендантської години під час надзвичайних ситуацій в енергетиці.

У Києві обмежують вуличне освітлення та рекламу

У столиці вимикатимуть підсвітку будівель і зовнішню рекламу.

Схема «демобілізації по-одеськи»

Нацполіція затримала одесита, який обіцяв «списати» військового зі служби за станом здоров’я.

Бюджетний хліб іде в минуле

На початку 2026 року темпи зростання цін на продукти дещо сповільнилися, проте загальна висхідна тенденція на споживчому ринку зберігається.

Поділитися

Майже дві третини українських родин (67,3%) змушені економити або позичати кошти навіть на купівлю харчів. Це найвищий показник фінансових труднощів, зафіксованих Інститутом соціології НАН України у 2025 році. Дані дослідження свідчать про критичне зниження купівельної спроможності населення.

Катастрофічна економія на базових потребах

Згідно з результатами опитування Інституту соціології НАН України, фінансова криза добробуту торкнулася навіть базових витрат:

Категорія витрат Частка тих, хто змушений економити/позичати Коментар соціологів
Харчові продукти 67,3% Перша ознака просідання реальних доходів.
Комунальні платежі 59,7% Критична стаття, оплата якої вимагає відмови від інших покупок.
Бюджетна побутова техніка 59,6% Навіть дрібна техніка (чайники, праски) стає “предметом розкоші”.
Велика побутова техніка 25,5% Хоча тиск найменший, труднощі визнає третина населення.

 

“Паперовий” середній клас і занижені стандарти

Цікаво, що попри гострі фінансові труднощі, більшість опитаних (72,4%) все ще вважають матеріальний стан своєї родини “середнім”. Лише 21,9% назвали себе “бідними” і 3,5% — “злиденними”.

Аналітики зазначають, що така самооцінка свідчить не про реальний добробут, а про зниження соціальних стандартів. Люди порівнюють себе з нинішніми, заниженими умовами виживання, а не з довоєнним рівнем життя.

“Саме тому середній клас дедалі більше стає ‘паперовим’ — номінальним показником, а не реальною економічною категорією”, — пояснюють експерти.

 

Наслідки для економіки та світу

Зростання частки домогосподарств, які змушені економити, матиме довгострокові негативні наслідки для внутрішнього ринку країни. Зменшення купівельної спроможності неминуче призводить до падіння внутрішнього попиту, що негативно впливає на бізнес-активність, зайнятість та податкові надходження.

Якщо ця тенденція збережеться у 2026 році, уряду доведеться посилити соціальні програми підтримки та переглянути політику зарплат і тарифів.

Дослідження проводилося Інститутом соціології НАН України методом телефонних інтерв’ю (CATI) з 9 вересня по 8 жовтня 2025 року. В опитуванні взяли участь 1835 респондентів з усіх регіонів України, за виключенням тимчасово окупованих територій.