«Бориспіль» цифровізують за корейськими стандартами

Читайте також

Рада провалила законопроєкт про контроль онлайн-доходів

Верховна Рада не підтримала резонансний законопроєкт №14025, який мав зобов’язати цифрові платформи (OLX, Uber, Glovo, AirBnb) передавати дані про доходи користувачів до податкової.

Київрада ухвалила План стійкості на 2026 рік

У вівторок, 10 березня, після вчорашнього невдалого засідання, Київська міська рада мобілізувалася та підтримала стратегічний План енергостійкості столиці.

Ціна енергостійкості Києва: понад 60 млрд гривень

Для відновлення та зміцнення енергетичної інфраструктури столиці необхідно понад 60 мільярдів гривень.

Робота столичного метро: 5,1 млн пасажирів за тиждень та нові курси для машиністів

КП «Київський метрополітен» оприлюднив підсумки роботи за минулий тиждень.

Благодійний Kherson Music Festival у Docker-G pub

У стінах Docker-G pub на вас чекають чотири години блюзу, фолку та року від музикантів із Херсона та спеціальних гостей

Поділитися

Поки українське небо залишається закритим, головні повітряні ворота країни готуються до великого повернення. Міжнародний аеропорт «Бориспіль» спільно з корейською агенцією KOICA завершив підготовчий етап масштабної модернізації.

З 26 січня по 6 лютого 2026 року в аеропорту працювала місія консультантів Korea International Cooperation Agency (KOICA). Експерти не просто оцінювали стан терміналів, а адаптували передові рішення Південної Кореї під українські реалії — від юридичних нюансів закупівель до логістики.

Проєкт модернізації розрахований на 2025–2028 роки. Його мета — зробити «Бориспіль» технологічно готовим до прийому пасажирів за найвищими стандартами IATA ще до офіційного відкриття повітряного простору.

Що зміниться для пасажирів?

Основний фокус модернізації спрямований на автоматизацію та швидкість:

  • Системи CUSS (Common Use Self Service): встановлення універсальних стійок самостійної реєстрації.

  • Self Bag Drop: запровадження пунктів автоматичної здачі багажу без участі персоналу.

  • Цифрова інфраструктура: оновлення систем AODB (центральна база даних аеропорту) та AOC (центр управління операціями).

Бюджет підтримки: Лише на експертну допомогу та вибір постачальників уряд Республіки Корея виділив грант у розмірі $1,1 млн.

Ретроспектива: Яку планку має тримати «Бориспіль»?

Для розуміння масштабу завдань варто згадати показники «довоєнного» 2021 року, коли українська авіація була на піку росту.

Показник (2021 рік) Значення
Загальний пасажиропотік України 16,2 млн осіб
Частка «Борисполя» в перевезеннях 65%
Частка у вантажопотоку 80% (63,2 тис. тонн)
Кількість іноземних авіакомпаній 29 компаній з 34 країн

Виклики сьогодення

Повномасштабне вторгнення фактично поставило галузь «на паузу». Станом на 2026 рік ситуація залишається складною:

  1. Персонал: близько 75% авіаційного персоналу країни перебувають у простої.

  2. Інфраструктура: низка об’єктів потребує відновлення після пошкоджень.

  3. Флот: на момент закриття неба в Україні базувалося 132 цивільних судна.

Модернізація за підтримки KOICA — це сигнал міжнародному ринку: Україна не просто чекає на відкриття неба, а будує один із найтехнологічніших хабів Східної Європи.