Міністерство фінансів України заклало в проєкт державного бюджету на 2025 рік середньорічний курс гривні на рівні 45 грн за долар, тоді як протягом майже всього поточного року курс коливається в діапазоні 40-42 грн. «Комерсант Український» запитав у вітчизняних економістів, чи свідчить це про те, що незабаром слід очікувати зростання курсу та до якої межі може девальвувати гривня до кінця року.
Фінансові аналітики та економісти підкреслюють, що закладений курс є радше розрахунковим і консервативним сценарієм, а нинішня стабільність гривні підтримується міжнародною допомогою та рекордними резервами Національного банку України (НБУ). Водночас вони не виключають помірного зростання курсу восени через сезонні фактори.
Закладений у бюджет курс – не ціль, а розрахунковий показник
Економіст Олександр Охріменко трактує закладений курс як суто розрахунковий показник, а не обов’язкову ціль.
“Зрозумійте правильно, коли Мінфін закладає курс долара в бюджет, це розрахунковий показник. Бюджет у нас рахується в гривні, але є частина платежів валютних, наприклад, митні платежі і так далі. Для того, щоб перерахувати валюту в гривні, використовується так званий розрахунковий курс”, – пояснює Охріменко.
Він наголошує, що Міністерство фінансів та уряд не зобов’язані забезпечувати саме цей курс, і навіть якщо середньорічний виявиться нижчим – наприклад, 40-41 грн – це не матиме наслідків.
“Мінфін використав 45. Чому? Як правило, там експерти визначаються, думають. Але ані Міністерство фінансів, ані уряд – ніхто не зобов’язаний зробити так, щоб середньорічний курс був 45. Це розрахунковий показник”,
– деталізує економіст.
На поточний момент (12 серпня) офіційний курс становить 41,44 грн/дол. і на нього впливають сезонні фактори, зокрема літнє зменшення попиту на валюту.
“У нас на курс зараз дуже активно впливає бажання українців купити і продати валюту. Зараз зменшився попит на валюту. Дехто пояснює – літо, люди більше витрачають грошей, менше заощаджують, менше заробляють”,
– зазначає він.
В уряді підстраховуються, але сигнал іде негативний
Економіст Андрій Новак наголошує на традиційній практиці українських урядів закладати в бюджет вищий курс гривні до долара, ніж актуальний на момент подання проєкту.
“Практика минулих років показує, що практично всі українські уряди, незалежно від політичної приналежності, закладали в проєктах державного бюджету на наступний рік курс гривні до долара вищий, ніж був на момент подання цього проєкту бюджету”,
– пояснює Новак. За його словами, це робиться для перестраховки, закладаючи так званий “гірший сценарій”, який згодом, як правило, виявляється м’якішим, ніж реальність протягом фінансового року.
Експерт зазначає, що нинішній уряд не є винятком і, ймовірно, також закладає вищий курс, ніж поточний. З одного боку, такий підхід є правильним для уникнення ризиків, але з іншого – надсилає негативний сигнал про продовження девальвації гривні.
“Можливо, з одного боку, це і правильний підхід, закладати гірший сценарій, перестраховуючись. Але з іншого боку, це щоразу посилає негативний сигнал про те, що буде і далі тривати девальвація гривні”,
– коментує Новак, називаючи це дилемою між виконанням бюджету та реальністю “повзучої” девальвації.
Чи буде велика девальвація?
Щодо перспектив девальвації в найближчий час, Андрій Новак запевняє, що серйозних передумов для неї немає.
“На сьогодні у нас немає передумов для якоїсь серйозної девальвації гривні. Україна отримує достатню допомогу під час війни, не тільки військову, але й фінансову. У Національному банку України зараз рекордні золотовалютні резерви – 43 млрд доларів. Таких резервів в нас не було навіть в найкращі мирні роки”,
– підкреслює експерт.
Ці фактори, за його словами, дозволяють НБУ підтримувати стабільний курс, оскільки на ринку відсутній ажіотаж чи паніка щодо іноземних валют.
“Будь-яка девальвація чи значні коливання можуть бути викликані штучними спекуляціями на валютному ринку гравцями, тобто в основному банками”,
– зазначає експерт, не вказуючи на конкретну межу девальвації до кінця року, але акцентуючи на загальній стабільності.
Мільярди “по колу”, що не впливають на курс
Економіст Олександр Охріменко додає, що НБУ щомісяця продає 2-3 млрд доларів імпортерам, переважно військовим, які закуповують комплектуючі для дронів, техніки та ремонту. Однак ця операція є “технічною”, зазначає він, оскільки Україна отримує аналогічні суми від зарубіжних партнерів.
“У нас на сьогоднішній момент валюту, яку продає Національний банк, викуповують імпортери, але, як правило, так звані військові імпортери, які купують комплектуючі для дронів, для ремонту техніки, військову техніку. Десь приблизно кожного місяця Національний банк України продає 2-3 мільярда доларів, але й приблизно кожен місяць нам зарубіжні партнери дають по різним каналам 2-3, буває більше, мільярди доларів для фінансування нашої армії. Так що ці гроші, можна сказати, по колу десь бігають, і вони суттєво на курс не впливають”,
– пояснює Охріменко.
Населення, за його оцінкою, не активно купує валюту, що типово для літа. Однак економіст припускає, що ситуація може змінитися восени, коли попит зросте, і курс “можливо, підросте”.
Резюме
Загалом експерти сходяться на тому, що різкої девальвації гривні до кінця року не очікується, але сезонні та спекулятивні фактори можуть призвести до помірного зростання курсу. Це відповідає загальній тенденції консервативного планування бюджету в умовах війни, коли стабільність забезпечується зовнішньою допомогою та резервами НБУ.
