У Києві здійснюється моніторинг стану атмосферного повітря: працює пересувна лабораторія комунальної аварійно-рятувальної служби «Київська служба порятунку», а також постійно працює Центральна геофізична лабораторія імені Бориса Срезневського. У разі виявлення гранично допустимих концентрацій міська влада здійснюватиме оперативне реагування та інформуватиме містян. Про це йшлося під час прес-брифінгу за участю начальника Управління з питань цивільного захисту Київської міської державної адміністрації Романа Ткачука та заступника начальника Управління екології та природних ресурсів Олександра Савченка.
За словами Олександра Савченка, є кілька причин утворення смогу в столиці: автомобільні гази, продукти горіння через спалення сміття та листя на присадибних ділянках та діяльність підприємств.
«Зважаючи на інверсію повітря (температурний режим, коли повітряні маси знаходяться в приземному шарі атмосферного повітря у зв’язку з перепадами температури), ми спостерігаємо нинішню ситуацію. Спалювання трави, листя є надзвичайно шкідливим чинником і погано впливає на стан повітря. Тому ми радимо жителям приватного сектору не робити цього, і громадяни мають викликати правоохоронні органи, якщо фіксують такі багаття», – пояснив Олександр Савченко.
За словами Романа Ткачука, цілодобово працює пересувна лабораторія муніципальної аварійно-рятувальної служби.
«Ми фіксуємо перевищення шкідливих речовин безпосередньо неподалік місць загоряння, проїжджої частини. Однак критичних перевищень наші лабораторії не фіксують, – зазначив Роман Ткачук. – Крім того, ми протягом дня маємо перепади температур та відсутність вітру для розсіювання продуктів горіння. Вкупі ці фактори і створюють ту картину, що ми бачимо на вулиці».
Зараз працює пересувна лабораторія Управління з питань цивільного захисту КМДА, у разі перевищення концентрацій шкідливих речовин – буде повідомлено.
Зі свого боку, місто здійснює системну роботу для покращення якості повітря. Існує Концепція запровадження та обслуговування системи моніторингу якості атмосферного повітря. Планується встановити мережу із 27 опорних стаціонарних станцій комплексної оцінки якості повітря. Також працюватиме пересувна лабораторія, якщо виникатиме необхідність дослідити стан повітря на конкретній локації.
Поради, що робити у випадках задимленості:
- обмежити перебування на відкритому повітрі. Дітям і вагітним жінкам слід відмовитися від тривалих прогулянок;
- тримати вікна зачиненими, особливо вночі і рано вранці. При відкритті вікон завішувати кватирки зволоженою тканиною і періодично її змінювати;
- ввімкнути системи кондиціонування та очищення повітря;
- проводити вологе прибирання, корисно поставити ємності з водою, щоб підвищити вологість повітря;
- збільшити споживання рідини до 2-3 літрів на день для дорослих. Для відшкодування втрати солей та мікроелементів рекомендується пити підсолену і мінеральну лужну воду, молочно-кислі напої (знежирене молоко, молочну сироватку), соки, мінералізовані напої, киснево-білкові коктейлі;
- не гуляти під дощем, а якщо потрапили під дощ – за першої можливості прийняти душ.
Якщо у вас з’явилася задишка, кашель або безсоння, необхідно звернутися до лікаря.
