Удар російського дрона перекреслив 40 років роботи з ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, наголошує експерт.
Експерт вказав, що у разі обвалення саркофагу радіоактивний пил спочатку підніметься всередині НБК, а згодом може потрапити назовні.
Обвалення об’єкта “Укриття” може статися будь-якої миті і означатиме кінець будь-яких термінових робіт із контролю радіоактивності на Чорнобильській АЕС. Про це в інтерв’ю УНІАН розповів ядерний експерт Greenpeace Шон Берні.
Нагадаємо, 14 лютого 2025 року російський ударний дрон атакував укриття 4-го енергоблока станції. Це спричинило побоювання щодо втрати контролю над ситуацією у зоні ЧАЕС.
“Проблема в тому, що НБК (Новий безпечний конфайнмент, – УНІАН) є герметичним середовищем – принаймні був таким до 14 лютого минулого року. Тепер фактично вже ні”, – каже Берні.
За його словами, один із способів контролю радіоактивності – використання так званого негативного тиску. Суть полягає в тому, що в просторі під дахом підтримується вищий тиск, ніж усередині зони, де знаходиться реактор.
Це потрібно для того, щоб у разі руху повітря між внутрішнім простором і зовнішнім середовищем воно спрямовувалося всередину, а не виходило назовні. Після цього повітря проходить через систему фільтрації, де функціонує потужна система кондиціонування та очищення.
“Тепер це вже неможливо – через отвір, який утворився внаслідок вибуху та подальшого горіння в просторі під дахом. У цьому сенсі НБК більше не може повноцінно стримувати радіацію, яка потенційно може вийти назовні”, – вважає фахівець.
Берні вказав, що ризик полягає в тому, що у разі обвалення радіоактивний пил спочатку підніметься всередині Нового безпечного конфайнменту, а згодом може потрапити назовні.
“Чи пошириться він на сотні кілометрів? Скоріше за все, ні. Втім, локальне забруднення навколо НБК та прилеглих ядерних об’єктів, зокрема трьох реакторів, буде настільки значним, що виконувати там роботи стане надзвичайно складно через повсюдне радіоактивне забруднення”, – каже експерт Greenpeace.
Усередині самого Нового безпечного конфайнменту обвал цієї конструкції означатиме, що всі попередні плани та оцінки щодо подолання наслідків катастрофи фактично доведеться розробляти заново. Мова йде про 40 років роботи, які були потрібні, щоб досягти нинішнього результату.
“Ми не можемо допустити обвалення саркофага, об’єкта “Укриття”. І саме до цього призвели дії Росії. Росія знову використала ядерний фактор як зброю для погроз Україні”, – додав Берні.
Новина про можливе обвалення старого саркофага та пошкодження Нового безпечного конфайнмента (НБК) є чи не найтривожнішою у сьогоднішньому інформаційному полі 14 квітня 2026 року. Вона повертає нас до подій 14 лютого 2025 року, коли російський дрон пробив захисну арку.
Стан «Арки» (НБК) після атаки 2025 року
Удар дрона типу «Шахед» спричинив не лише фізичне руйнування, а й порушив складну інженерну систему захисту:
-
Пробоїна: У покрівлі НБК утворився отвір діаметром близько 6 метрів.
-
Втрата герметичності: Головна функція НБК — підтримка негативного тиску. Повітря всередині мало проходити через фільтри, щоб пил не виходив назовні. Через діру в даху ця система більше не працює.
-
Пожежа: Тління конструкцій після вибуху гасили 18 днів, що послабило сталеві елементи арки.
Чому експерт прогнозує обвал?
Шон Берні наголошує, що ситуація з об’єктом «Укриття» (старим саркофагом 1986 року) стала критичною:
-
Зупинка демонтажу: До війни існував чіткий графік розбору нестабільних конструкцій старого саркофага. Через бойові дії та атаку на НБК ці роботи зупинені.
-
Корозія: Старі конструкції тримаються на тимчасових опорах, термін придатності яких давно вичерпано.
-
Фінансовий колапс: Вартість відновлення НБК оцінюють у 500 мільйонів євро, а ремонтні роботи можуть тривати до 2030 року.
Чи є загроза витоку радіації?
Прогноз експерта поділяється на два рівні загрози:
Ціна питання та майбутнє
Наразі міжнародні партнери (зокрема Франція та ЄБРР) виділяють кошти на ремонт, але суми у 42,5 млн євро поки недостатньо для повного відновлення безпеки.
Ця новина є частиною ширшого контексту «ядерного шантажу», про який ми згадували сьогодні. Росія використовує вразливість ЧАЕС як зброю. Хоча станом на сьогодні радіаційний фон залишається в межах норми (0,57 мкЗв/год), технічний стан споруди став «бомбою уповільненої дії».
Це повідомлення з’явилося майже одночасно з новинами про військовий збір та податок на електрокари — держава змушена шукати ресурси одночасно на оборону, відновлення енергетики та тепер ще й на запобігання новій екологічній катастрофі в Чорнобилі.
