Потепління, збільшення світлового дня та запуск сонячної генерації допоможуть стабілізувати енергосистему столиці вже за кілька тижнів.
Ситуація з енергопостачанням у Києві залишається напруженою, особливо в Дарницькому районі, де мешканці подекуди залишаються без світла та тепла по 20–22 години. Проте директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко в ефірі телеканалу «Апостроф» озвучив оптимістичний прогноз на весну.
Чому ситуація покращиться у березні?
За словами експерта, суттєвого полегшення варто очікувати з початком весни завдяки трьом факторам:
-
Потепління: Завершення антициклону та морозів знизить навантаження на мережі. На 90% холодні дні цього сезону вже позаду.
-
Світловий день: Довша тривалість дня дозволить повноцінно задіяти відновлювальні джерела енергії (ВДЕ).
-
Сонячна генерація: У березні почнуть активно працювати промислові та домові сонячні електростанції (СЕС), що значно зменшить дефіцит у денні години.
Важливо: Експерт зазначив, що загальна потужність СЕС в Україні є значною, і разом із даховими установками в Києві вони дозволять суттєво скоротити тривалість графіків.
Прогноз на літо: нові виклики
Попри весняне полегшення, літній період знову може бути складним. Це пов’язано з двома чинниками:
-
Ремонтна кампанія на АЕС: У червні-серпні атомні блоки традиційно виходять у планові ремонти.
-
Спека: Висока температура змушує вмикати кондиціонери, що створює новий пік споживання.
«З середини березня до середини червня ситуація буде кращою. Але якщо літо буде спекотним, то у липні та серпні важкі графіки можуть повернутися», — попередив Омельченко.
Стратегічні рішення для Лівого берега
Найбільш критичною є ситуація на Лівобережжі Києва, де відчувається гострий дефіцит теплової енергії. Найефективнішими способами підготовки до майбутніх сезонів експерт називає:
-
Модульні котельні: Розміщення у найбільш проблемних районах.
-
Когенераційні установки: Одночасне виробництво тепла та електрики. Проте їхнє встановлення є дорогим і технологічно складним процесом.
Загальний стан системи
Україна втратила близько 6–7 ГВт потужностей через обстріли, починаючи з жовтня. Швидко замістити такий обсяг неможливо, тому ключовими залишаються термомодернізація будинків та ощадливе споживання.
Зараз тривають роботи з ліквідації наслідків атак, зокрема на об’єктах, що забезпечують роботу АЕС. Станом на 9 лютого атомна генерація все ще працює не на повну потужність, що змушує застосовувати обмеження у багатьох областях.
