Київська влада підтримує проекти, які генеруються і створюються у рамках СмартХабу. Про це під час зустрічі з мером Вільнюса Ремігіюсом Шимашюсом та представниками ініціативи Kyiv Smart City повідомив перший заступник голови КМДА Геннадій Пліс.
«Наша функція тут як влади – підтримати і допомогти у впровадженні цих проектів. Зокрема, проекти Kyiv Smart City», – підкреслив Геннадій Пліс.
Засновник ГО IT-волонтерів «Social Boost» та засновник 1991 Open Data Incubator Денис Гурський переконаний: «Наші міські проекти дуже скоро стануть невід’ємною частиною цифрової інфраструктури Києва. Ці проекти створюватимуться у тісному контакті з Kyiv Smart City та столичною владою, представники якої стануть менторами та нададуть доступ до внутрішньої інфраструктури органів влади. Ми впевнені, що це не тільки розвиватиме співпрацю держави та приватного сектору, але й змінить сам підхід для розвитку міських проектів, спрямованих на покращення життя киян».
Такої ж думки і Ярослава Бойко, співкоординатор ініціативи Kyiv Smart City: «Киянам важливо зрозуміти, що ініціатива повинна йти, у першу чергу, від вас і від вашого бажання щось змінити навколо. Ви – мешканці міста. І зараз унікальний момент, коли у ваших руках є всі інструменти та можливості для того, щоб впливати на життя Києва. Головне – ваше бажання».
Мер литовської столиці поділився досвідом впровадження smart-технологій у Вільнюсі та розповів, як саме використовуються відкриті дані в міській цифровій інфраструктурі. За його словами, місто якісно змінюється завдяки цим інноваціям.
«Нам дуже приємно, що Київ усього за рік зміг зробити так багато позитивних змін та впровадити велику кількість smart-рішень. Дуже добре, що поступово відкриваються міські дані. Адже важливо розуміти, що влада не повинна і не може нічого приховувати. Це життя міста і всі ці речі мають бути абсолютно прозорими та відкритими громадськості. Тоді у активістів та інноваторів буде можливість створювати ті рішення та сервіси, які ще краще поєднають мешканців міста та тих, хто керує містом. Що є запорукою успішного і гармонійного розвитку», – зазначив мер Вільнюса Ремігіюс Шімашюс.
Мета Kyiv Smart City Hub – надихати і консолідувати лідерів та агентів змін, збільшуючи «соціальний капітал» столиці. Та надавати їм максимум можливостей для реалізації міських проектів. І співпраця з 1991 Open Data Incubator – це новий етап їх втілення.
Філіал 1991 Open Data Incubator в рамках Хабу об’єднає саме ті міські проекти, що базуються на відкритих даних, і які, у перспективі, будуть частиною оновленого “цифрового” Києва. На даний момент триває відбір резидентів інкубаційної програми (подати свій проект можна за лінком http://1991.vc/programs/), який завершується 12 червня. А вже за кілька тижнів по завершенню відбору обрані команди працюватимуть над своїми проектами на території Хабу. Отримавши доступ до міських даних, підтримку влади міста та всі умови для ефективної роботи.
Та потрібно розуміти, що для участі у програмі фіналістам потрібно буде сплатити організаційний внесок у розмірі 10 тисяч гривень. Поки що ці кошти організатори Хабу компенсувати не в змозі.
За словами організаторів, “ці кошти необхідні за 3 місяці перебування у хабі для покриття адміністративних витрат (забезпечення кавою та чаєм, забезпечення безпеки, комунальні платежі, адміністрування та клінінг хабу). Перебуваючи у програмі, стартапи отримують безкоштовний доступ до всіх івентів які проходять у школі Київ Смарт Сіті, лекції та отримують індивідуальні консультації більш ніж 42 менторів, підтримку комьюніті інвесторів, випускників інкубатору 1991 і донорів та можливість інтеграції свого проекту у системну роботу КМДА на умовах приватно-державного партнерства”.
Юрій Назаров, співкоординатор ініціативи Kyiv Smart City: “Вже зараз ми формуємо документ, який дасть можливість розробникам у правильному вигляді формувати запит на отримання доступу до відкритих даних міста. Та який пояснюватиме, яким чином їх можна використовувати. А широкому загалу ми розповідатимемо і пояснюватимемо, які саме дані місто може розкривати, а які ні. І що власне кияни з цих даних можуть дізнатись, використовуючи ті електронні сервіси, які вже зараз створені і працюють в рамках ініціативи Kyiv Smart City”.
Нагадаємо, що Хаб було створено спільнотою для спільноти. Всі витрати на його будівництво (близько 1 мільйона гривень) були зібрані за допомогою краудфандингу, як на міжнародній платформі Indiegogo, так і серед активної київської громади. Загалом проект підтримало 124 особи, а 58 з них стали «громадянами» – стейкхолдерами і спільно приймають рішення щодо розвитку Kyiv Smart City Hub та тих активностей, що відбуваються в його межах. І це вперше, коли подібна структура керується колегіально.
