Феномен «елітних хрущовок»: чому українці переплачують за старе житло?

Читайте також

BWS 2026 «Бізнеси сміливих»: у Києві обговорили майбутнє економіки

15 квітня відбувся саміт BWS 2026. Кирило Буданов про DefenceTech, Олександра Матвійчук про гідність, ШІ та енергоефективність. Читайте репортаж на Kyiv1.

Укренерго не прогнозує відключень світла на суботу

Обмежувати електропостачання в Україні у суботу, 18 квітня, не планується.

Квитки в кінотеатри Києва коштують до 880 грн

Похід у кіно в столиці сьогодні може коштувати як чашку кави, так і вечерю в ресторані.

Киян закликають відмовитися від штучних квітів на кладовищах

Київська міська державна адміністрація (КМДА) звернулася до мешканців столиці з проханням не приносити на кладовища пластикові вінки та квіти.

Скільки коштує життя в столиці

Індекс споживчих цін у Києві в березні 2026 року у порівнянні з лютим зріс на 1,8%.

Поділитися

На українському ринку нерухомості зафіксовано парадоксальну тенденцію: попит на квартири у панельних будинках 60-х років не зникає, а ціни на них подекуди сягають рівня сучасних новобудов. Квартири площею 40–50 м² у престижних районах виставляють на продаж за $100 000 і вище.

Юрист із нерухомості Володимир Копоть пояснює, чому раціональні покупці обирають застарілий фонд замість нових ЖК.

Чотири причини популярності старого фонду

  1. Локація «тут і зараз» Більшість хрущовок розташовані у вже сформованих районах із розвиненою інфраструктурою. Покупець платить не за стіни, а за близькість до метро, парків, шкіл та лікарень, які у нових мікрорайонах на околицях можуть з’явитися лише за десятиліття.

  2. Мінімізація ризиків Купівля на первинному ринку в Україні досі асоціюється з небезпекою: заморожені об’єкти, затримки здачі на роки або невідповідність проєкту реальності. Хрущовка — це зрозумілий і вже готовий актив, куди можна заїхати наступного дня після угоди.

  3. Передбачуваність експлуатації Будинки, що стоять понад 50 років, уже проявили всі свої слабкі місця. Мешканці знають стан комунікацій та реальні витрати на утримання, які часто нижчі, ніж тарифи приватних сервісних компаній у новобудовах.

  4. Маркетингова «упаковка» Феномен «елітної хрущовки» часто створюється штучно: сучасний дизайнерський ремонт та якісна візуалізація в оголошенні можуть додати до вартості об’єкта $30 000–40 000.

Хто купує таке житло?

  • Сім’ї, прив’язані до конкретних шкіл чи садків у районі.

  • Люди старшого віку, які не бажають змінювати звичне середовище.

  • Консервативні інвестори, які не довіряють забудовникам.

  • Іноземці, які шукають житло ближче до історичного центру.

Тверезий погляд на недоліки

Попри популярність, експерти нагадують про об’єктивні технічні обмеження таких будівель:

  • Зношеність мереж: Інженерні комунікації (труби, проводка) часто перебувають у критичному стані.

  • Планування: Низькі стелі та погана шумоізоляція.

  • Ресурс: Більшість хрущовок уже перевищили свій початковий термін експлуатації (50 років).


Контекст: Нагадаємо, що в уряді також розглядають можливість зниження податку на оренду житла з 23% до 7%, що може додатково стимулювати інвестиції в «вторинку» для подальшої здачі в оренду.