Безпорадність правоохоронців завдає державі не меншої шкоди, ніж пряма корупція.
Процес детінізації української економіки суттєво загальмував, що призвело до недовиконання податкових надходжень у 2025 році на 2,6% від плану. Попри оновлення керівництва, Бюро економічної безпеки не демонструє ефективних результатів у боротьбі з масштабними схемами. Про це розповів голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, пише agronews.ua.
За його словами, безпорадність правоохоронців завдає державі не меншої шкоди, ніж пряма корупція.
Гетманцев зазначив, що держава досі не може забезпечити бізнесу рівні умови через функціонування тіньових ринків у багатьох сферах. Зокрема, йдеться про ринок електроніки, ресторанний бізнес, продаж авто та ринок підакцизних товарів.
Ключові проблеми детінізації:
Гральний бізнес: через відсутність державної системи онлайн-моніторингу бюджет втрачає 20 млрд грн на рік. Гетманцев покладає відповідальність за цей зрив на Мінцифри та держагентство «ПлейСіті».
Тютюновий та алкогольний ринки: впровадження електронного акцизу продовжує блокуватися, на що постійно скаржиться легальний бізнес.
Податкові надходження: якщо у 2024 році детінізація принесла додаткові $2,5 млрд, то у 2025-му зафіксовано недовиконання плану на 33 млн грн.
На думку очільника профільного комітету, БЕБ на дев’ятому місяці роботи нової команди залишається «засміченим» і професійно неспроможним. Гетманцев наголосив на відсутності реальних змін у територіальних управліннях та неефективності точкових реалізацій.
«У керівництва БЕБ є нестримний реформаторський зуд, але немає конкретної роботи з ганчіркою, аби вимести бруд з кімнати, навести порядок», — підкреслив нардеп.
Він додав, що зараз перед керівництвом Бюро стоїть вибір: або почати демонструвати конкретні результати у боротьбі зі схемами, або піти з посад. Протидія «клановій системі» у фінансовому секторі залишається головним викликом для реформи.
Ось ключові тези його заяви, структуровані для розуміння ситуації:
1. Фінансові показники (Провал плану)
Процес детінізації не просто зупинився, а показав негативну динаміку у порівнянні з минулим роком:
-
2024 рік: Детінізація дала бюджету додаткові $2,5 млрд.
-
2025 рік: План податкових надходжень недовиконано на 2,6% (мінус 33 млн грн від очікуваного).
2. Головні «чорні діри» економіки
Гетманцев виділив сфери, де держава втрачає найбільше через відсутність контролю:
-
Гральний бізнес: Втрати становлять 20 млрд грн на рік. Причина — відсутність системи онлайн-моніторингу (відповідальність покладено на Мінцифри та «ПлейСіті»).
-
Підакцизні товари (тютюн, алкоголь): Блокується впровадження електронного акцизу.
-
Інші ринки: Електроніка, ресторанний бізнес та торгівля автомобілями.
3. Критика БЕБ (Бюро економічної безпеки)
Незважаючи на оновлення команди 9 місяців тому, орган визнано неефективним:
-
Кадрова проблема: Територіальні управління залишаються «засміченими» старими кадрами.
-
Відсутність системності: Замість ліквідації схем проводяться лише «точкові реалізації».
-
Професійна неспроможність: Гетманцев назвав роботу Бюро «реформаторським зудом» без реальних результатів.
Основний меседж Гетманцева: «Результати або відставка». Він прямо заявив, що безпорадність БЕБ шкодить державі так само, як і корупція, оскільки легальний бізнес не отримує рівних умов для роботи, а бюджет втрачає критично важливі кошти під час війни.
