Кадровий голод в Україні

Читайте також

Прогноз цін на м’ясо та яйця у 2026 році

У 2026 році українцям слід готуватися до нових цін на продукти тваринництва.

Зупинка Дарницької ТЕЦ: понад 1000 будинків залишилися без тепла

Дарницька ТЕЦ (Київська ТЕЦ-4) тимчасово припинила роботу через серйозні пошкодження обладнання, спричинені нічним ракетним ударом РФ по енергетичній інфраструктурі столиці.

«Борщ підтримки» за 1 гривню від Євгена Клопотенка

На тлі енергетичної кризи та наслідків нічного обстрілу Києва, відомий шеф-кухар Євген Клопотенко запровадив у своїх закладах особливий пункт меню.

Майже 10 000 киян перечекали нічну атаку 3 лютого у метрополітені

Під час чергової масованої атаки на столицю в ніч проти 3 лютого київський метрополітен вкотре підтвердив статус найважливішого безпекового об'єкта.

Податки підвищувати не можна: Гетманцев

Гетманцев заявив про вичерпаний ресурс економіки.

Поділитися

Український ринок праці переживає системний і дедалі гостріший дефіцит кадрів. Попит на ключових спеціалістів стабільно перевищує пропозицію, а конкуренція за працівників зростає навіть у тих регіонах, де раніше не відчувалося браку робочої сили.

Ситуація загострюється щодня, перетворюючись на комунікаційний виклик для бізнесу та держави.

Найгостріший дефіцит: Топ-4 галузі, що “горять”

Кадровий голод відчувається майже в усіх секторах, але найбільший брак кваліфікованих рук та розумів спостерігається у чотирьох критичних сферах:

  1. Логістика та транспорт: Критично бракує водіїв вантажівок, автобусів і таксі.
  2. Промисловість: Потребує кваліфікованих робітників — токарів, електриків, зварювальників та інших технічних фахівців.
  3. Охорона здоров’я: Системний дефіцит медичного персоналу — сімейних лікарів, медсестер та лаборантів.
  4. Будівництво: Відновлення потребує будівельників та профільних інженерів.

Крім того, зростає попит на ІТ-фахівців середнього рівня, особливо у сферах кібербезпеки та технічної підтримки, які є ключовими під час війни.

Чому пропозиції недостатньо?

Роботодавці намагаються реагувати на дефіцит: вони пропонують підвищені зарплати, бонуси за релокацію та навчання на місці. Однак цих заходів недостатньо, оскільки проблема має комплексний характер:

  • Міграція: Значна частина кваліфікованих працівників виїхала за кордон.
  • Демографія: Тривалий демографічний спад зменшує кількість робочої сили.
  • Пріоритети молоді: Молодь не поспішає обирати робітничі спеціальності, надаючи перевагу гуманітарним чи менш фізично важким професіям.

Експерти зазначають, що поточна ситуація є прямим наслідком війни, демографічних зрушень та зміни освітніх пріоритетів.

Що робить держава та бізнес?

Для подолання кризи держава активізує програми перекваліфікації та перенавчання. Бізнес, зі свого боку, інвестує у внутрішні академії та навчальні центри для підготовки персоналу “з нуля”.

Поки ці кроки є лише частковим вирішенням проблеми, а пошук кваліфікованих кадрів залишається одним із головних викликів для економічного виживання та відновлення України.