Кличко не підтримав створення парку на Антоновича

Читайте також

Завтра в Україні не планують вимикати електроенергію

Укренерго не прогнозує обмежень споживання електроенергії на п’ятницю.

Електрошок на Почайні: У Києві помітили Tesla з дуже відвертим «відгуком» про власника

Київські парковки бачили все: і героїв паркування, і золоті автівки, але сьогоднішній перформанс біля ТЦ «Gorodok Gallery» претендує на звання «Розрив року».

Фінансова катастрофа та «привид УНР»: Гетманцев попередив про критичний дефіцит бюджету

Україна опинилася на межі масштабної фінансової кризи, яка загрожує самій державності.

Коли подешевшають яйця в Україні: прогноз аналітиків на весну 2026 року

Попри весняне потепління, традиційного стрімкого падіння цін на яйця цьогоріч не очікується.

Ринок новобудов Києва-2026: як змінилися ціни та що врахувати в бюджеті

Купівля квартири в столиці сьогодні — це не лише вибір району, а й математичний розрахунок екосистеми ЖК, стадії будівництва та способу оплати.

Поділитися

Міський голова Києва Віталій Кличко не підтримав петицію про створення парку на вулиці Антоновича, на місці занедбаної ділянки з озером, що стихійно утворилося після провалу забудови. Водночас мер повідомив, що доцільність повернення землі у власність громади буде вивчена.

Парк Вакарешть у Бухаресті, Румунія. Фото: Administrația Parcul Natural Văcărești

 

Автор петиції Василь Виноградов запропонував зберегти природну екосистему території площею близько 5 гектарів і перетворити її на міський парк, пише видання Хмарочос. За 20 років запущена ділянка, що раніше була трамвайним депо, перетворилася на водойму з живністю та деревами. Озеро утворилося через близьке розташування річки Клов, що впадає у Либідь.

Історія занедбаної ділянки:

– Після закриття депо ділянку вивели у приватну власність за часів мера Омельченка
– Планувалося будівництво багатофункціонального комплексу з офісами, паркінгом і ТРЦ
– Роботи зупинилися, а котлован перетворився на озеро
– Місцеві мешканці вже неодноразово зверталися із петиціями про створення тут парку

Приклад Бухаресту: Вакарешть — як природа перемогла забудову

У столиці Румунії подібна історія завершилася інакше. Ділянку Вакарешть, яку планували забудувати ще за часів Чаушеску, зрештою перетворили на природний заповідник площею 189 гектарів.

Після десятиліть ізоляції болотиста територія заросла деревами, зародилося життя: понад 100 видів птахів, черепахи, тритони, ондатри, видри, зайці. Під тиском громадськості у 2015 році держава визнала Вакарешть охоронною зоною, розірвавши договір з приватним інвестором.

Дан Барбулеску, засновник організації Salvați Delta, нині керівник адміністрації парку, порівнює його з Чорнобилем:

«Природа розвивалася безперешкодно, без людського втручання».

Чому це важливо знати

Історія Вакарешті демонструє, що занедбана територія може стати перлиною міста, якщо дати природі шанс. У Києві, де збереження зелених зон дедалі актуальніше, приклад Бухаресту — сильний аргумент на користь створення парку замість чергового ТРЦ чи висотки. Озеро на Антоновича вже стало живим середовищем і прикладом саморегенерації екосистеми в урбаністичному просторі. Відмовляючись підтримати цю ініціативу, міська влада ігнорує громадський запит на природне середовище і сталість, які вже довели свою цінність за кордоном.

попередня стаття
наступна стаття