Крипторинок в Україні у 2025

У 2022 році Україна ухвалила Закон «Про віртуальні активи», ставши однією з перших країн регіону, що закріпила поняття криптовалюти на законодавчому рівні. Але він так і не набрав чинності через відсутність змін до Податкового кодексу. У 2025 році криптобізнес продовжує працювати в умовах “сірої зони”: діяльність формально не заборонена, але й не врегульована.

Ця невизначеність дорого коштує. За підрахунками Blockchain Association of Ukraine, обсяги обороту криптовалют на українському ринку вже у 2023 році сягнули $8–10 млрд на рік – і це лише видима частина. За даними Chainalysis, Україна стабільно входить у топ-3 світу за темпами впровадження криптовалют серед населення та малого бізнесу. Попри це банки неохоче відкривають рахунки компаніям із доходами в крипті, великі міжнародні біржі й інституційні гравці оминають Україну, а державний бюджет щороку недоотримує мільярди гривень потенційних податків.

У той час як сусіди вже перейшли до практики. У ЄС діє регламент MiCA, що чітко визначає правила для криптосервісів, у США працюють відлагоджені податкові норми та вимоги звітності, у Польщі й Німеччині бізнес давно знає, як легально проводити обмін, кастодіальні послуги та стейкінг. Наприклад, у Німеччині компанії можуть отримати ліцензію BaFin за 6–9 місяців і офіційно надавати кастодіальні послуги; у Польщі – зареєструвати VASP і легально проводити діяльність з обміну крипти на фіат. А в Україні ключові гравці й досі змушені шукати обхідні шляхи або взагалі працювати через іноземні юрисдикції.

Юристи й підприємці в один голос стверджують: Україні потрібен дієвий закон. Він дасть криптобізнесу легальний статус, дозволить банкам і платіжкам працювати з ними без страху штрафів, зніме невизначеність, захистить інвесторів і створить передумови для приходу великих бірж та нових робочих місць. Детальніше про те, на якому етапі українське регулювання, що вже зроблено і чого не вистачає в порівнянні з практиками інших юрисдикцій, Mind розповів Андрій Данченко, СЕО юридичної компанії INEXIS.

Чинні та пропоновані закони: що є і що зміниться

Щоб зрозуміти, чому сьогодні український крипторинок «висить» у підвішеному стані, варто розібрати, що саме вже зроблено на рівні закону та що ще лишається лише у планах.

Що вже ухвалено?

Закон України від 17.02.2022 № 2074-IX «Про віртуальні активи». Документ, який три роки тому викликав оптимізм серед бізнесу та експертів. Він визначає загальні поняття та принципи ринку віртуальних активів:

• дає визначення поняття віртуальний актив: нематеріальне благо у формі сукупності даних, що має вартість і є об’єктом цивільних прав;
• закріплює право володіння, користування та розпорядження криптовалютами, фіксоване в системі обліку;
• визначає 4 основні послуги, які можуть надавати провайдери: 1) зберігання чи адміністрування віртуальних активів або ключів; 2) обмін віртуальних активів; 3) переказ віртуальних активів; 4) посередницькі послуги, пов’язані з віртуальними активами.

Головна проблема – закон досі не введено в дію, чому? Бо він вимагає супутніх змін до Податкового кодексу й підзаконних актів. Без цього норми залишаються декларативними.

Як це виглядає на фоні ЄС

Український закон дійсно орієнтується на європейську модель – особливо на приклад регламенту MiCA (Markets in Crypto-Assets), який запровадили в ЄС у 2024 році. Але між ними є помітні відмінності:

• в Україні перелік дозволених послуг суттєво коротший (4 проти 10 у MiCA);
• відсутні механізми захисту інвесторів та компенсаційні фонди для клієнтів на випадок краху біржі чи провайдера;
• немає чіткої процедури ліцензування для різних бізнес-моделей, таких як: DeFi-платформи; кастодіальні сервіси; портфельне управління криптоактивами; стейкінгові та лендингові продукти.

,Водночас український закон як і MiCA, встановлює вимоги до статутного капіталу для провайдерів послуг із віртуальними активами. Наприклад, згідно з ч. 1 ст. 11 Закону України від 17.02.2022 № 2074‑IX, для резидентів України – постачальників послуг з обміну віртуальних активів мінімальний статутний капітал має становити не менше 35 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а для нерезидентів – не менше 175 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ще одна відмінність полягає в тому, що в Україні буде дозволено працювати як резидентам, так і нерезидентам, тоді як у MiCA ринок фактично обмежений компаніями, зареєстрованими в ЄС.

Тобто українська модель зараз виглядає як «спрощена версія» європейської, але з деякими власними особливостями, і це створює водночас як нові можливості, так і ризики для інвесторів та бізнесу.

Що з податками

Окремим блоком йдуть два законопроєкти, які вносять зміни до Податкового кодексу – № 10225 та № 10225-1.
У них прописано:

• фінансовий результат визначається як дохід – первісна вартість активу;
• документально підтверджені витрати на купівлю крипти можна враховувати для зменшення бази оподаткування;
• збитки від продажу крипти також можна враховувати;
• операції з криптовалютою звільняються від ПДВ, що відповідає європейським підходам (де крипта прирівнюється до «засобу платежу», а не товару).

Тобто в плані податків законопроєкти виглядають прогресивно й наближені до практик ЄС. Проте і ці норми досі не запрацювали.

Останні події

У квітні 2025 року Комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики під головуванням Данила Гетманцева знову підняв тему закону про віртуальні активи.

• 24 квітня – розгляд законопроєктів на комітеті;
• Гетманцев публічно пообіцяв «зробити все можливе», щоб до літа законопроєкти були ухвалені;
• на літо 2025 бізнес чекає конкретики, але станом на липень – ринок залишається у «замороженому» стані: закони не запущені, податки не визначені, банки не мають чітких інструкцій.

Український підхід: плюси й мінуси

Варто визнати: законодавці намагаються підлаштувати українську модель під європейські стандарти. Проте:

• український закон про віртуальні активи – це радше рамковий документ без реального механізму реалізації;
• його положення спрощені й мають чимало «дірок», які залишають простір для зловживань і невизначеностей;
• відсутність податкових змін блокує введення ринку в легальне поле.

Щоб ринок запрацював по‑справжньому, потрібно не лише активувати рамковий закон, а й прийняти супутні податкові зміни, деталізувати правила для нових бізнес‑моделей і інтегрувати механізми захисту інвесторів.

Як оподатковують крипту в Україні та інших країнах

Регулювання криптовалютного ринку завжди йде пліч-о-пліч із питанням оподаткування. І хоча українське законодавство ще не запрацювало повноцінно, вже зараз можна оцінити пропоновані правила та порівняти їх з практиками інших юрисдикцій.

Україна: як пропонується

Законопроєкти № 10225 і № 10225-1 передбачають оподаткування операцій з криптовалютою за зрозумілою формулою:

• Фінансовий результат = дохід – первісна вартість. Наприклад, якщо ви купили BTC за $20 000, а продали за $30 000, оподатковується прибуток у $10 000.
• Документально підтверджені витрати на придбання крипти можна врахувати для зменшення бази оподаткування.
• Збитки від операцій також можна зарахувати, щоб зменшити податкові зобов’язання в наступних періодах.
• ПДВ не застосовується, що відповідає практикам ЄС – криптовалюта визнається «засобом платежу», а не товаром.

Це дає бізнесу та інвесторам:

• прозорий облік і можливість спланувати податкове навантаження;
• більше довіри з боку банків (які очікують офіційних декларацій та «білих» доходів);
• менше підстав для претензій податкових органів.

Але є й проблеми:

• досі немає затверджених ставок і процедур подання звітності;
• невизначеність відлякує великих гравців, які не можуть будувати бізнес-моделі без чітких правил.

У підсумку модель виглядає прогресивною і схожою на європейську, але без запуску залишатиметься лише на папері.

Польща: зріле й зрозуміле регулювання

Польща – одна з найбільш «крипто-дружніх» країн ЄС для фізичних та юридичних осіб.

Фізичні особи:

• 19 % податку на прибуток від продажу або обміну крипти на фіат, товари чи послуги.
• обмін крипта ↔ крипта не вважається податковою подією.
• звітність подається у формі PIT-38 до 30 квітня наступного року.
• збитки можна враховувати для зменшення бази.

Юридичні особи:

• стандартна ставка 19 %;
• для малих підприємств і стартапів – пільгова ставка 9 % на перші обсяги прибутку.

Це дає гнучкість і стимулює інвестиції в крипторинок.

Німеччина: вигідно для довгострокових інвесторів

Німецька модель дуже вигідна для фізичних осіб, які тримають активи більше року:

Фізичні особи:

• якщо криптоактив утримується > 1 рік – 0 % податку на прибуток;
• якщо < 1 року – короткострокові прибутки оподатковуються за прогресивною ставкою до 45 % + солідарний збір.
• є щорічний неоподатковуваний мінімум прибутків у €1 000.
• винагороди за майнінг і стейкінг оподатковуються за ставкою доходу.

Юридичні особи:

• корпоративний податок – 15 % + солідарний збір ≈ 15,825 %;
• плюс місцевий податок на бізнес – 14–17 %, що в сумі дає ~30–33 %.

США: жорстко й формалізовано

У США криптовалюта прирівняна до власності. Це означає, що будь-яка операція – продаж, обмін, використання – створює податкове зобов’язання:

Фізичні особи:

• < 1 рік утримання → короткострокові прирости оподатковуються як звичайний дохід: 10–37 %;
• ≥ 1 рік → довгострокові прирости за ставками: 0 %, 15 % або 20 %.
• з 1 січня 2025 усі брокери та біржі подають форму 1099-DA в IRS, де вказують валові надходження кожного клієнта – прозорість максимальна.

Юридичні особи:

• федеральна ставка корпоративного податку – 21 %+ ставка штата.

Американський підхід дуже формалізований і вимагає від бізнесів і клієнтів точного обліку всіх транзакцій.

Португалія: майже рай для фізичних осіб

Португалія довго залишалася «податковим оазисом» для криптоінвесторів:

Фізичні особи:

• ≥ 365 днів утримання → 0 %;
• < 365 днів → 28 % (категорія G, капітальний дохід);
• доходи від стейкінгу, лендингу також за ставкою 28 %.

Юридичні особи:

• стандартна ставка корпоративного податку (IRC) – 21 %;
• знижені ставки для МСБ – 16 % на перші €50 000;
• в автономних регіонах – ще нижче – від 11,9 %.

Кайманові острови та Британські Віргінські острови: без податків, але з нюансами

Ці класичні офшори залишаються популярними через відсутність податків:

Фізичні особи:

• немає податку на доходи, капітальні прирости чи дивіденди;
• операції з криптовалютою не декларуються й не оподатковуються.

Юридичні особи:

• відсутні корпоративні податки, ПДВ чи податок на дивіденди;
• компанії можуть вести криптобізнес без жодних податкових зобов’язань.

Але важливо пам’ятати:

• такі юрисдикції часто в чорних списках FATF чи ЄС;
• банки та біржі дедалі обережніше ставляться до офшорних структур;
• великим біржам і фінтехам складніше працювати в офшорах через обмежений доступ до європейських та американських ринків.

Модель, яку пропонує Україна, ближча до польської та європейської – із чіткими правилами, можливістю враховувати витрати, відсутністю ПДВ. Це виглядає логічно, адже орієнтація на європейський ринок є природною стратегічною ціллю. І хоча «офшорні» моделі приваблюють нульовими податками, для більшості серйозних бізнесів і бірж вони вже не працюють через регуляторні ризики та репутаційні втрати.

Висновки та перспективи: що далі для крипторинку в Україні

Український крипторинок сьогодні нагадує складний та незрозумілий вибір. З одного боку – величезний потенціал: тисячі активних користувачів, бізнеси, що вже працюють, та бажання країни інтегруватися у світову економіку. З іншого – відсутність чітких правил гри, яка тримає галузь у «сірій зоні» й стримує розвиток.

Прийняття закону про віртуальні активи та податкових змін вже давно перезріло. Це потрібно не лише бізнесу, а й державі:

• індустрія вийде з тіні, і державний бюджет отримає додаткові надходження;
• банки почнуть відкривати рахунки компаніям із легальним статусом;
• великі міжнародні біржі та інвестори матимуть підстави заходити на український ринок.

На практиці затягування з ухваленням законів шкодить і бізнесам, і економіці: компанії змушені реєструватись за кордоном, податки йдуть в інші країни, а користувачі працюють із зарубіжними платформами без гарантій захисту прав.

Так, запропоноване українське регулювання ще далеке від європейського зразка MiCA – і за переліком послуг, і за рівнем захисту інвесторів. Але навіть такий перший крок стане суттєвим зрушенням: впорядкує ринок, знизить правову невизначеність і створить передумови для наступних реформ.

Бізнесу варто вже зараз почати підготовку: готувати документацію відповідно до вимог; продумати прозору юридичну й податкову структуру; консультуватись з юристами, щоб бути готовими до швидкої адаптації після ухвалення закону.