Київські ТЕЦ не запрацюють на повну до весни

Читайте також

Данило Ноздря презентував свою ХХХ(!) персональну виставку

В Квартирі-музеі П.Тичини (директорка Юлія Онопрієнко) під патронатом Народного художника України Валерія Франчука та за підтримки Національної Спілки художників України, Київської організації НСХУ і ВУТ «Просвіта» імені Тараса Шевченка відбулося офіційне відкриття ХХХ персональної виставки картин «В сузірʼї весняного Сонця».

Вигадана інвалідність із «легальним» пенсійним забезпеченням: у Києві Нацполіція викрила ділка на незаконних оборудках

Чоловік пропонував військовозобов’язаним не лише «списатися» з армії, а й отримати щомісячний дохід за рахунок держави.

Культура благодійності в Україні: результати масштабного дослідження 2025

З 2019 року Zagoriy Foundation системно відстежує трансформацію української благодійності: від мотивів донорів до рівня суспільної довіри.

Бюро знахідок «Київського метрополітену»: які речі й досі чекають на своїх власників

Бюро знахідок – це місце, куди потрапляють загублені речі пасажирів з усього столичного метро.

Ринок нерухомості 2025: українці купують більше, але дедалі рідше беруть іпотеку

Попри виклики, минулий рік став періодом пожвавлення на ринку нерухомості.

Поділитися

Столичні ТЕЦ-5 та ТЕЦ-6 навряд чи відновлять повноцінну роботу до кінця поточного опалювального сезону. Про це в інтерв’ю УНІАН повідомив Геннадій Рябцев, головний науковий співробітник Національного інституту стратегічних досліджень. Попри часткове відновлення, об’єкти залишаються під постійним прицілом ворога.

Чому відновлення ТЕЦ затягується

Енергооб’єкти Києва перебувають у критичній зоні ризику через неможливість повного захисту від балістичних ракет.

  • Масштаб руйнувань: Після атаки 9 січня ТЕЦ-5 повністю зупинялася, а ТЕЦ-6 наразі працює лише частково. Станом на середину січня близько 400 багатоповерхівок столиці досі залишаються без опалення.

  • Загроза повторних ударів: 13 січня Росія випустила 18 балістичних ракет, з яких вдалося збити лише дві. Вже наступного дня, 14 січня, ворожі «Шахеди» знову атакували райони розташування ТЕЦ.

  • Проблема ППО: Дефіцит засобів протиповітряної оборони робить великі інфраструктурні об’єкти вразливими до подальших руйнувань.

Евакуація: сценарій, якого не буде

Ймовірність масового виїзду мешканців з окремих районів столиці експерт оцінює як «мізерно малу». Основні причини:

  1. Відсутність ресурсів: Для розміщення сотень тисяч або мільйонів людей немає підготовлених локацій.

  2. Логістична складність: Масштаби Києва непорівнянні з евакуацією Прип’яті, яка навіть у радянські часи тривала кілька діб.

  3. Альтернативні рішення: Замість розмов про евакуацію фахівці радять зосередитися на встановленні потужних генераторів для забезпечення електроопалення в будинках без централізованого тепла.

Стан мереж та ризики в морози

Геннадій Рябцев запевняє: масових вибухів труб не передбачається, проте аварійність зросте. Найбільша загроза — недбалість. Якщо у будинках без тепла вчасно не злити воду, розриви труб неминучі, а їх ремонт у підвалах може розтягнутися на місяць.

Наразі енергозабезпечення міста тримається на:

  • Рівненській АЕС;

  • Частковій роботі ТЕЦ-5, ТЕЦ-6 та Дарницької ТЕЦ;

  • Роботі малих котелень при промислових підприємствах.

Прогноз до кінця весни: «Енергетична синусоїда»

На киян чекає хвилеподібний режим відключень:

  • Після атак: Аварійні вимкнення тривалістю близько тижня (особливо за низьких температур).

  • У періоди спокою: Стабілізація до рівня від 0,5 до 2 черг вимкнень.

Шлях до порятунку: Експерт наголошує, що Києву потрібна розподілена генерація. Замість сподівань на великі ТЕЦ, необхідно встановлювати когенераційні установки (від 1 МВт), які генерують і світло, і тепло безпосередньо в районах споживання.

Що це означає для містян

Розуміння того, що великі ТЕЦ не запрацюють до весни, диктує нову стратегію виживання: інвестиції в автономність будинку стають не просто бонусом, а життєвою необхідністю на найближчі місяці. Евакуації не буде, тому стійкість міста тепер залежить від міжнародної допомоги з обладнанням та швидкістю впровадження малої генерації.