«Київський вернакуляр»: Архітектори назвали найхимерніший самобуд Києва шедевром

Читайте також

Таксі у Києві працюватимуть цілодобово

Від суботи, 17 січня, у столиці відновлюють роботу сервіси таксі під час комендантської години.

Київ першим впроваджує «гнучку» комендантську годину

Кабінет міністрів України дозволив регіонам адаптувати правила комендантської години під час надзвичайних ситуацій в енергетиці.

У Києві обмежують вуличне освітлення та рекламу

У столиці вимикатимуть підсвітку будівель і зовнішню рекламу.

Схема «демобілізації по-одеськи»

Нацполіція затримала одесита, який обіцяв «списати» військового зі служби за станом здоров’я.

Бюджетний хліб іде в минуле

На початку 2026 року темпи зростання цін на продукти дещо сповільнилися, проте загальна висхідна тенденція на споживчому ринку зберігається.

Поділитися

На околиці Оболоні місцеві жителі виявили справжній «архітектурний шедевр» — 4-поверховий будинок на декілька родин. Його називають «КиївХалабудБуд» за унікальне та хаотичне нашарування балкончиків. Ця саморобна споруда з її химерними формами стала наочним прикладом “дрімучого сну контролюючих органів”, дивом зберігшись і перетворившись на найбільш нерегламентований, але цікавий об’єкт району.

Фахівці з архітектури розшукали та ідентифікували найвиразніший самобуд у Києві, який став еталонним прикладом вернакулярної архітектури. Об’єкт розташований на самому краєчку Оболонського району.

Йдеться про 4-поверхову будівлю на декілька родин, яка вражає своєю химерністю: її численні балкончики та добудовані у різні часи елементи, попри відсутність плану, виглядають напрочуд органічно.

Еталон «народної» архітектури

Про унікальність споруди розповів Гліб Ушаков, доцент Київського Національного Університету будівництва й архітектури (КНУБА), у пабліку “Архітектура України” на Facebook. Він зауважив, що цей будинок є довершеним зразком «київського вернакуляру» та має чудовий краєвид у бік лісу на Пущу-Водицю.

«Вернакулярна архітектура, або сучасна народна — це споруди, створені місцевими жителями без професійних архітекторів. Ця архітектура найбільше відображає смаки й характер життя людей свого часу у певній місцевості. Це — наші дачі, гаражні надбудови, МАФи та славні київські балкони», — пояснив науковець.

Саме цей багатошаровий будинок, зведений з якісної жовто-червоної цегли, науковець вважає однією з найвиразніших вернакулярних споруд у столиці. Він наголошує, що будівля розвивалася поступово, органічно й самовільно, оформлюючи побут мешканців за їхніми власними вподобаннями.

Реакція спільноти: від «шедевру» до «халабуди»

«Професійні архітектори як завжди шукають натхнення у світових трендах, не помічаючи унікальних місцевих особливостей архітектури. А народна творчість за усіх складних часів знаходить своє вираження», — додав Ушаков.

Цікаво, що у коментарях до допису думки читачів пабліку розділилися:

  • Критики називають споруду «шпаківнями» і навіть «продуктом КиївХалабудБуду» та «дрімучим сном дозвільних органів».
  • Прихильники ж високо оцінили об’єкт, відзначаючи його витримані пропорції, завдяки чому будівля виглядає справді органічно.