Лиса гора — історична місцевість у Києві. Розташована на південний захід від Видубичів на правому березі річки Либідь, між Теличкою, Саперною слобідкою і Багриновою горою. До неї прямують вулиці Лисогірська і Жигулівська.
Сучасна Лиса гора — місце зборів язичників, толкіністів, представників молодіжних субкультур.
За часів Київської Русі на Лисій горі проводили свої обряди язичники. Це урочище мало велике духовне значення. Лиса гора була одним з головних святих місць після насильного насадження християнства. Говорять, що князь Володимир частенько тут ганявся за тими, хто «…оскверняху землю требами своїми…», «…пред дубом молебни поют…», «…приносять яко жертви, пироги і каші, і яєшні, і, поклонясь березам, почнуть пісні сатанинські співати і дланьми плескати, і всяко бесяться…».
Древні волхви зробили перші підземні ходи на Лисій горі. У народі Лису гору поділяють на три частини. Перша — Русалчин яр. Він названий так через розташованого в ньому озера, де згідно з повір’ями мешкають русалки. Друга — це Відьмин яр. Найбільша частина гори — Мертвецький гай. У цій частині виявлені містичні поховання минулих століть.
Згодом частина гори перейшла під владу Печерського монастиря. Тут християнські монахи розміщували свої пасіки.