Для сотень тисяч мешканців Київської агломерації маршрутка є єдиною можливістю дістатися столиці. Проте цей транспорт, що застряг у «дев’яностих», перетворився на прибутковий і неконтрольований бізнес. Тарифи зростають, сягаючи чверті середньої зарплати, якість послуг залишається низькою, а мільярди готівки не обліковуються, створюючи ідеальне середовище для тіньових схем.
Проїзд «з’їдає» до чверті зарплати: Нові тарифи
Після зростання цін у лютому 2025 року на 10–25 гривень, проїзд до Києва став критичною статтею витрат для мешканців передмість.
Навіть при середній зарплаті в 10 000 грн, щомісячні витрати на проїзд із Ірпеня становлять 22% заробітку, а з Бучі чи Ворзеля — понад 35%. Це змушує мешканців агломерації (до 63% опитаних) користуватися транспортом, якість якого не відповідає ціні.
Причини зростання: Війна, монополія та відсутність конкуренції
Голова Асоціації перевізників Київської області Олексій Павленко пояснює зростання цін вимушеним кроком, пов’язаним із подорожчанням пального, запчастин, енергоносіїв, страхування та дефіцитом кадрів. Проте експерти вказують на системні проблеми, що дозволяють перевізникам неконтрольовано підвищувати тарифи:
- Відсутність регулювання: Тарифи формуються самими приватними перевізниками без державного контролю.
- Монополія: Більшість приміських сполучень монополізована приватними операторами.
- Неефективність альтернатив: Комунальні автобуси майже відсутні, а залізниця часто незручна.
Співзасновник ГО «Пасажири Києва» Олександр Гречко вважає, що єдиний спосіб зняти напругу — запровадження муніципальних маршрутів для створення конкуренції приватникам або часткова компенсація вартості проїзду з бюджетів громад.
Мільярди у «тіні» та кримінал
Найгостріша проблема — повна непрозорість фінансових потоків. Пасажири розраховуються готівкою або переказом на приватну картку водія, за що не отримують квитків.
- Масштаб тіні: За підрахунками Максима Бахматова (голови Деснянської РДА), лише у столиці через маршрутки щороку проходить від 4 до 10 мільярдів гривень готівки, яка не обліковується.
- Наслідки: Цей неконтрольований грошовий потік створює умови для криміналу. Яскравим прикладом стало резонансне з’ясування стосунків зі стріляниною у Броварах п’ять років тому, коли групи перевізників не поділили прибуткові маршрути.
Страждання пільговиків та хаос 90-х
Система маршруток, що народилася у 90-х, не змінилася: задушливі салони, зламані сидіння, музика на повну гучність та ігнорування закону.
- Пільговий проїзд: Перевізники люто ігнорують пільговиків, змушуючи громадян «виривати» законне право на безплатний проїзд. Відмова у пільговому перевезенні є незаконною та загрожує водієві штрафом у 850 грн, але пасажири рідко звертаються до поліції.
- Безпека та сервіс: Водії можуть розраховувати пасажирів під час руху, дивитися у смартфон і перевозити людей без страховки.
Влада час від часу реагує: за повідомленням голови КМВА Тимура Ткаченка, у березні цього року під час перевірок було складено актів на понад 3,6 млн грн штрафів за відсутність документів, перевищення швидкості та продаж квитків під час руху.
Поки маршрутки залишаються монопольним способом дістатися Києва, проблема полягає не лише у вартості квитка, а й у відсутності безпечної та гідної альтернативи.
