Літературно-меморіальний музей-квартира П. Г. Тичини — музей українського поета Павла Тичини, заснований у Києві 1979 року, відкритий для відвідувачів 27 січня 1980 року.
Музей присвячений життю і творчості Павла Тичини. В квартирі збережені прижиттєві інтер’єри, бібліотека поета, його малюнки, музичні інструменти. В квартирі Павла Тичини — картини художників-сучасників. Серед експонатів: рояль, на якому майстерно грав Павло Тичина, Меморіальна бандура Павла Тичини|бандура, кларнет, 21-тисячна бібліотека, одяг поета, понад 10 рисунків різного періоду самого поета.
З 1944 по 1967 рік Павло Тичина мешкав у Києві за адресою вул. Рєпіна (нині – Терещенківська), 5, кв. 3. Після смерті поета 16 вересня 1967 року уся його творча спадщина, як і меморіальна квартира, перебувала у власності дружини Лідії Петрівни Папарук – аж до її відходу у вічність у вересні 1975 року. Саме завдяки Лідії Петрівні був збережений архів Павла Тичини, його особиста бібліотека, меморіальні речі.
Після смерті Лідії Петрівни урядом УРСР була створена Комісія по творчій спадщині Павла Тичини на чолі з тодішнім головою Спілки письменників України Василем Козаченком. Упродовж кількох члени Комісії та фахівці з архівної справи упорядковували й описували архів та меморіальні речі, що знаходилися в помешканні поета.
Згодом була видана Постанова ЦК КПУ та Ради міністрів УРСР від 9 січня 1979 року (№11) “Про створення в місті Києві Літературно-меморіального музею-квартири П. Г. Тичини”. Цією постановою музей створювався не безпосередньо в квартирі Павла Тичини на другому поверсі, а в квартирі на першому поверсі, куди були переміщені меморіальні речі поета: меблі, бібліотека, картини тощо.
Словосполучення «Музей Тичини» вже стало своєрідним брендом не тільки у музейному середовищі, а й серед відвідувачів, які все частіше обирають саме його простір та майданчик для відпочинку. Вперше за всі роки Незалежності до фіналу Європейського Музейного Форуму увійшов український музей — Музей Тичини.
