ДВРЗ перетворюється на «острів», відрізаний від решти Києва. З трьох трамвайних маршрутів, що курсували на віддалений мікрорайон, частково замінили автобусами лише один, та й те, транспорт курсує за скороченим маршрутом.
Замість комфортабельних сучасних трамваїв в мешканців ДВРЗ є лише два приватних маршрути й один комунальний автобус.
Мікрорайон ДВРЗ, який завжди тримався на рейках, опинився у справжній пастці. Через енергетичну кризу та наслідки обстрілів звичне життя тисяч людей зупинилося разом із трамваями. І хоча влада звітує про заміну маршрутів, реальність мешканців «віддаленого острова» значно суворіша.
Замість трьох повноцінних трамвайних ліній, місто спромоглося частково замінити автобусами лише одну. Але й тут на людей чекав «сюрприз»: транспорт курсує за скороченою схемою, залишаючи частину району за бортом цивілізації.
Сьогодні вибір у мешканців невеликий: штурмувати поодинокий комунальний автобус або сподіватися на два приватних маршрути, які навряд чи здатні вивезти цілий район. Поки центр міста обговорює нові стратегії, ДВРЗ вчиться жити в умовах фактичної транспортної блокади.
На ДВРЗ справді живуть особливі люди — ті, хто звик долати труднощі. Але нинішня зима підготувала для них занадто складне випробування. Мікрорайон майже втратив свій головний зв’язок із великим містом.
Трамваї, які колись були символом та артерією району, зникли. На зміну комфортним рейковим маршрутам прийшла транспортна порожнеча. Лише один комунальний автобус на «обрізаному» маршруті та пара приватних маршруток — це все, що залишилося від транспортної інфраструктури колись потужного промрайону.
Люди змушені мерзнути на зупинках у надії втиснутися хоч у якийсь транспорт. ДВРЗ знову підтверджує свій статус «міста в місті», але цього разу — не з власної волі, а через транспортну безпорадність.

