У березні 2017 року на вулицях міста Києва з’явилося 30 інформаційних білбордів, які допоможуть тисячам українців не піддатися шахраям і зберегти свої кошти на карткових рахунках. Соціальна реклама інформує громадян про ключове правило безпеки користування платіжною карткою та застерігає, які карткові дані в жодному разі не можна розголошувати по телефону.
За результатами соціологічного дослідження Gemius Україна, минулоріч у 4 рази зросла кількість випадків, коли українці особисто стикалися із шахрайством з платіжними картками (з 3% у 2015 році до 12% у 2016 році) і більше, ніж у 3 рази, – коли з такими випадками стикалися родичі, друзі чи колеги опитуваних (з 12% у 2015 році до 37% у 2016).
Серед усіх видів платіжного шахрайства найбільшу загрозу для українців наразі становить вішинг – телефонні дзвінки держателям карток, під час яких злодії намагаються виманити конфіденційні платіжні дані для подальшого здійснення незаконних операцій з картками.
Суми збитків громадян від кожного такого «вдалого» шахрайського дзвінка постійно зростають. За даними міжбанківської системи обміну інформацією про платіжне шахрайство «Exchange-Online», у 2015 році «жертва» вішингу втрачала в середньому 800 гривень, а вже сьогодні середній «чек» шахрая становить 1400 гривень. Більше того, зафіксовано випадки, коли з рахунків українців злодії знімали 100-140 тисяч гривень.
Опитування Gemius Україна демонструє, що 77% громадян знають, що, крім номера платіжної картки, жодних інших реквізитів нікому й ніколи надавати не можна. Однак банківська статистика свідчить, що 76% все ж таки розкривають ці дані у стресовій ситуації.
Методи шахраїв у заманюванні держателів карток до «телефонних пасток» і збільшенні доходу від таких афер стають дедалі винахідливішими. Тепер під час таких телефонних розмов злочинці намагаються отримати не лише реквізити платіжної картки, а й ідентифікаційні дані держателя, щоб спробувати зняти ліміти на проведення незаконних операцій з карткою. При цьому злодії можуть представлятися не лише працівниками банку (хоча на цю «легенду» все ще припадає понад 90% випадків), а й представниками інших уповноважених органів. Шахраї також можуть телефонувати від імені НБУ, поліції, СБУ, Пенсійного фонду, благодійної організації чи покупця. Найчастіше для обману жертви вигадуються такі приводи: інформування про блокування картки, зміна банківських реквізитів, нарахування надбавки до пенсії, нарахування відсотків за депозитом чи кредитом, перевірка служби безпеки, виграш у лотерею, придбання товару. Привід може бути й будь-яким іншим, адже шахраї змушені постійно змінювати старі вже відомі «байки» на нові. Тому власники карток мусять пам’ятати: ніхто з перерахованих осіб та інстанцій не має права вимагати від власника картки повідомити платіжні реквізити (у тому числі НБУ). Єдине, що можна повідомити телефоном, – це номер картки. Інші дані, які ніколи і за жодних обставин не можна розголошувати разом з номером картки: термін дії картки, тризначний код безпеки зі зворотного боку картки (код CVV2 / CVC2), паролі із смс-повідомлень від банку.
Соціальна антишахрайська рекламна кампанія, що інформує громадян про методи захиститу від такої суттєвої загрози, як вішинг, проходить у рамках Національної програми зі сприяння безпеці електронних платежів і карткових розрахунків Safe Card, що реалізується Українською міжбанківською Асоціацією членів платіжних систем ЄМА за підтримки Державного департаменту США. Борди із закликом не повідомляти телефоном нічого, крім номера картки, встановлено в усіх районах столиці в місцях, де їх побачить найбільша кількість громадян.
Незабаром поради й застереження щодо захисту карток від найактуальніших кіберзагроз у платіжній сфері з’являться також у газетах для пенсіонерів, що будуть поширюватися через Центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги та банківські установи. Відповідно до результатів дослідження Gemius, шахраї найчастіше телефонують людям у віці 55 років і старше. Тож особливі зусилля з інформування мають бути націлені на найбільш уразливі верстви населення.
Крім того, у лютому 2017 року на вікнах вагонів київського метрополітену було розміщено плакати з метою інформування українців щодо ознак і способів захисту від найрозповсюдженіших на сьогодні видів шахрайства у платіжній сфері – вішингу, фішингу та кеш-трепінгу.
