Національна опера України імені Тараса Шевченка — театр опери і балету у Києві, заснований 1867 року. Театр розташований по Володимирській вулиці, 50.
Незважаючи на свою відносно коротку історію, театр здобув визнання далеко за межами України. Самобутні інтерпретації класичної музичної спадщини і сучасних творів, виняткової злагодженості оркестр і хор, талановиті солісти, яскраві й самобутні виконавські традиції дозволили театру досягти мистецьких вершин і посісти важливе місце в сьогоденній музичній культурі Європи.
Постійна оперна трупа була організована у Києві 27 жовтня (8 листопада) 1867. Поштовхом до створення постійно чинного театру стали успішні гастролі італійських оперних труп у 1865–1866 роках у Києві. Трупа працювала у приміщенні Міського театру, збудованого 1856 року за проектом архітектора Івана Штрома.
Київська опера стала поряд з театрами Москви і Петербурга однією з найкращих у Російській імперії. Дебютом трупи була «Аскольдова могила» Олексія Верстовського, яка розповідала про легендарне минуле Києва. Подальші творчі здобутки київської оперної трупи пов’язані, перш за все, з діяльністю генія української музики, композитора Миколи Лисенка. 1874 року вперше прозвучала українською мовою його опера «Різдвяна ніч» (за режисурою Михайла Старицького).
У 1992 р. Київський театр опери і балету імені Тараса Шевченка отримав статус Національного. Театр продовжує виконувати свою головну місію – нести велич і красу оперно-балетного мистецтва, збагачувати не тільки українську, а й світову музичну культуру.
