Демографічна ситуація в Україні залишається надзвичайно складною. За перше півріччя 2026 року на підконтрольній території країни кількість померлих перевищила кількість народжених у чотири рази. Подібне співвідношення спостерігалося і в попередні 2024–2025 роки.
Про це в ефірі «Громадського радіо» розповіла провідна наукова співробітниця Інституту демографії та досліджень якості життя імені Михайла Птухи НАН України Світлана Аксьонова.
Чому виник різкий демографічний дисбаланс
За словами експертки, на нинішні показники впливає цілий комплекс чинників:
Виїзд вагітних за кордон: Частина жінок в очікуванні дитини виїхала за межі країни заради безпеки малюка, тому ці народження не потрапляють до вітчизняної статистики;
Фактор безпеки: Постійний ризик для життя є головним мотивом для більшості родин відкласти народження дитини до настання безпечного періоду;
Загальне скорочення населення: Зменшення кількості жителів країни автоматично призводить до падіння абсолютних показників народжуваності;
Економічні та соціальні проблеми: Втрата житла, невизначеність із роботою та проблеми з репродуктивним здоров’ям додатково стримують сімейні плани.
Протилежні рішення в однакових умовах
Світлана Аксьонова зауважила, що попри війну не всі родини відкладають народження дітей. Наприклад, у сім’ях військовослужбовців спостерігається зворотна тенденція — прагнення народити дитину від коханої людини вже зараз через усвідомлення крихкості життя.
Експертка прогнозує, що після завершення бойових дій в Україні можливе певне підвищення народжуваності за рахунок реалізації раніше відкладених планів.
Якою має бути роль держави
Демографиня наголошує, що державна політика повинна фокусуватися не на штучному «стимулюванні» народжуваності, а на всебічній підтримці родин: створенні безпечного середовища, розвитку інфраструктури, житлових програм та якісної медицини.
