Українське небо закрите вже понад чотири роки. Попри це, дискусії про часткове відновлення польотів стають дедалі активнішими. Чи можливо підняти цивільні лайнери в повітря під час війни та чому навіть мирне небо не гарантує миттєвого зльоту?
Аргументи «ЗА»: Економіка та досвід Ізраїлю
Директор економічних програм Українського інституту майбутнього Анатолій Амелін наголошує, що Україна має шукати моделі відновлення авіасполучення вже зараз.
-
Міжнародний кейс: Ізраїль продовжує роботу цивільної авіації попри постійні ракетні загрози.
-
Економічні втрати: Зараз українці витрачають від 10 до 18 годин на дорогу до аеропортів Польщі. Це призводить до вимивання капіталу та зниження ділової активності всередині країни.
-
Пілотний проєкт: Одним із варіантів є відкриття аеропорту «Львів». Його близькість до кордону дозволяє літакам швидко входити в зону захисту ППО країн НАТО.
-
Готовність ринку: Ряд лоукостерів та міжнародних авіакомпаній вже підтвердили готовність повернутися в Україну в стислі терміни після отримання гарантій безпеки.
Аргументи «ПРОТИ»: Безпека та терористичні загрози
Авіаційний експерт Кирило Новіков зазначає, що порівняння з Ізраїлем є не зовсім коректним через інтенсивність атак.
«Тисячі дронів та десятки високоточних ракет щотижня — не впевнений, що ізраїльська ППО впоралася б із такими масованими ударами. Хоча український досвід захисту неба вже є унікальним у світі», — підкреслює експерт.
Головні ризики:
-
Зміна тактики ворога: Окрім ракетних ударів, існує загроза мінувань аеропортів, що критично для графіків авіації.
-
Вантажі як тест: Експерти пропонують починати не з пасажирів, а з карго-перевезень. Попит на авіафрахт у світі зростає, і це могло б стати безпечним «випробувальним полігоном».
-
Вирішальне слово — за ЗСУ: Жодні фінансові інструменти чи страхування не спрацюють, якщо військові не гарантуватимуть 100% захисту маршруту.
Три головні бар’єри післявоєнного відновлення
Навіть якщо політичне рішення про «відкрите небо» буде ухвалене сьогодні, галузь зіткнеться з інфраструктурним колапсом:
-
Страховий тупик: Міжнародні компанії не страхуватимуть борти та пасажирів, поки існує хоча б мінімальна ймовірність прильоту.
-
Зруйнована інфраструктура: Багато аеропортів потребують не просто ремонту, а повної відбудови «з нуля». Це потребуватиме мільярдів доларів інвестицій.
-
Кадровий голод: За роки простою значна частина пілотів та технічного персоналу виїхала працювати за кордон або змінила професію. Повернення кваліфікованих кадрів може стати найскладнішим етапом.
Резюме
Сьогодні Міністерство розвитку громад та територій вже сформувало робочу групу для підготовки до відкриття неба. Проте реальність така: автобус до Варшави чи Жешува ще довгий час залишатиметься основним «рейсом» для українців.
