Нова податкова реальність

Український бізнес понад 30 років працював у досить м’якій правовій реальності.

Спрощена система оподаткування в Україні – одна з найпростіших і водночас найвигідніших у світі для ведення бізнесу. Саме тому за ці роки сформувалася ціла культура підприємництва, в якій ФОПи стали не лише формою малого бізнесу, а й інструментом побудови великих бізнес-моделей.

Ні для кого не секрет, що багато українських компаній будували свою модель саме навколо цього інструменту, використовуючи ФОПів як спосіб організації роботи, оптимізації податків і водночас як механізм виживання в економіці, яка ніколи не була надто стабільною.

Але, наприкінці 2023 року ситуація почала змінюватися. Саме тоді була схвалена Національна стратегія доходів до 2030 року, і з цього моменту фактично розпочався новий етап відносин між державою та бізнесом.

Спочатку ніхто не звернув увагу на схвалену стратегію, бо складалось враження, що це просто черговий нічого не значущий меморандум. Але вже у 2025 році підприємці почали відчувати ці зміни на практиці. Держава зайняла досить чітку позицію. Фактично вона взяла на себе роль своєрідного вихователя українського бізнесу, поступово змушуючи його трансформуватися.

Бізнес відчув на собі нові реалії, з якими раніше не стикався. Значна частина української економіки десятиліттями працювала напівофіційно і бізнес до цього звик.

Держава вирішила покласти цьому край. Було проведено детальний аналіз того, де саме держава втрачає податкові надходження. У цій аналітиці фігурували добре відомі всім бізнесу інструменти: скрутки ПДВ, неофіційна заробітна плата, неоформлені працівники, використання ФОПів замість платників ПДВ, сірий імпорт, контрабанда.

Фактично був складений перелік механізмів, за допомогою яких бізнес роками оптимізував податкове навантаження, після чого держава почала діяти. Так, головним гаслом 2025 року стала боротьба з дробленням бізнесу. Саме тоді багато підприємців вперше відчули, що правила гри змінюються.

Фінансовий моніторинг – аналітичний мозок держави

Ключовим інструментом трансформації став фінансовий моніторинг, який здійснюють банки, обслуговуючи рахунки українськог бізнесу. Раніше для більшості компаній це виглядало як формальна процедура: подати документи, підтвердити операцію, пояснити походження коштів. Сьогодні це вже зовсім інша система.

Фінансовий моніторинг поступово перетворився на інструмент аналізу реального бізнесу, який дозволяє виявляти пов’язаних осіб, аналізувати структуру операцій і знаходити ознаки ухилення від сплати податків. Банк аналізує все: працівників, основні засоби, приміщення, зарплати і навіть IP- адреси з яких відправляються кошти з рахунків.

Згодом, стало відчутно, що банки “відшукують” ФОПів, через яких бізнес оптимізує податкове навантаження.

Держава змогла побудувати систему в якій інформація за результатами фінансового моніторингу банку подається до Держфінмоніторингу, після чого може потрапляти до Державної податкової служби.

Податкова порівнює отримані дані з офіційною звітністю платників податків. Якщо виникають розбіжності або з’являються ознаки ухилення від оподаткування, інформація передається до Бюро економічної безпеки, яке вже оцінює, чи є підстави для відкриття кримінального провадження за статтею 212 Кримінального кодексу – ухилення від сплати податків.

Щоб уникнути ризиків, пов’язаних з “дробленням” бізнесу, та бути впевненими у відповідності своєї діяльності вимогам законодавства, компаніям варто використовувати надійні юридичні та бухгалтерські рішення. LIGA360 надає доступ до актуальної бази податкового законодавства, судової практики та інструментів для перевірки бізнес-моделей.

Реальність вже тут

У 2025 році ми бачили і продовжуємо бачити справи щодо бізнесів, які роками працювали через мережу ФОПів другої групи, фактично замінюючи цим повноцінну роботу компанії з ПДВ. Формально це виглядало як робота незалежних підприємців. Але фактично це була єдина бізнес-модель, розділена на десятки ФОПів.

Кримінальні справи не тільки порушуються проти бенефіціарів таких бізнесів, вони публічно обговорюються. Тобто, в такий спосіб держава показує іншим бізнесам, що буде якщо …..

Що таке дроблення бізнесу на практиці

Для багатьох підприємців поняття «дроблення бізнесу» звучить досить абстрактно. Більшість власників компаній щиро переконані, що вони нічого не порушують, працюючи на ФОПах. Адже формально все виглядає законно: є кілька ФОПів, є договори, є платежі, і кожен підприємець працює окремо.

Проблема в тому, що держава дивиться на це вже інакше. Сьогодні дроблення бізнесу розглядається не через форму, а через реальну економічну сутність відносин.

Якщо декілька ФОПів фактично працюють як один бізнес – із єдиним управлінням, спільною касою, спільними працівниками, єдиним брендом або торговою точкою – для держави це вже не окремі підприємці. Це один бізнес, штучно розділений для зменшення податкового навантаження.

Юридично це можуть бути різні суб’єкти господарювання.

Але економічно – це один бізнес.

Саме такі моделі сьогодні і потрапляють у поле зору держави.

Чому ця проблема стала настільки актуальною

Причина не лише у внутрішній податковій політиці. Україна поступово інтегрується до європейської економічної системи, і вимоги до прозорості бізнесу змінюються разом із цим процесом. Міжнародний валютний фонд, Європейський Союз, програми фінансової підтримки – усі ці фактори прямо або опосередковано впливають на те, як держава вибудовує податкову політику.

Фактично Україна переходить до моделі, де реальна економічна діяльність повинна відповідати юридичній формі бізнесу. Бізнес почав це відчувати не лише через фінансовий моніторинг або аналітику податкової.

З’явився ще один інструмент контролю. Держава активно аналізує рівень заробітних плат, які компанії декларують офіційно. Наприклад, коли заробітні плати, які компанія показує у звітності, порівнюються з рівнем зарплат, що публікуються у вакансіях на таких ресурсах, як work.ua або robota.ua.

Таким чином держава поступово збирає повну картину того, як насправді працює бізнес.

Що робити українському бізнесу в умовах змін?

Сьогодні багато підприємців відчувають, що правила гри змінюються. Але далеко не всі розуміють, що робити далі. Частина бізнесу намагається просто перечекати, а інші вважають, що це чергова кампанія, яка з часом втратить актуальність.

Є й ті, хто сподівається, що їх ця хвиля не зачепить, але політика держави щодо детінізації економіки лише набирає обертів. І навряд чи цей процес буде зупинений.

Тому перед бізнесом фактично постає новий виклик: перебудувати свою модель роботи так, щоб вона залишалася прибутковою і водночас не виглядала як схема ухилення від сплати податків.

Бізнесу доведеться переглянути свою корпоративну і податкову модель. У багатьох випадках це означає створення нової структури: де зрозуміло, який бізнес працює через компанію, де є платник ПДВ, де працюють працівники, а де дійсно є незалежні підрядники.

Іноді це означає трансформацію моделі управління. Іноді – перерозподіл функцій між різними юридичними особами. А іноді – повний перехід від моделі «мережі ФОПів» до класичної корпоративної структури. Єдиного рішення тут не існує.

Кожен бізнес має свою економіку, свою галузь і свої ризики.

Але одне можна сказати точно. Український бізнес входить у новий етап розвитку.

Етап, де прозорість поступово стає не лише вимогою держави, а й умовою довгострокового існування компанії. Ті підприємці, які почнуть цю трансформацію раніше, матимуть значно більше можливостей пройти цей період безболісно.

Бо іноді найскладніше рішення – це не закрити стару модель. Найскладніше – вчасно побудувати нову.