Трансформація цін на продукти в Україні стала частиною глобального економічного тренду, який неможливо зупинити. За останнє десятиліття світова вартість їжі зросла на 10–30%, і 2026 рік не стане виключенням. Попри стабільну наявність товарів на полицях, українцям радять готуватися до помірного перегляду цінників.
Прогноз: на скільки реально зростуть ціни?
Перший віцепрезидент Торгово-промислової палати України Михайло Непран зазначив, що середньостатистичне подорожчання становитиме від 10% до 20%.
Підсумкова цифра залежатиме від двох факторів:
-
Вид конкретної продукції.
-
Питома вага витрат на паливо та енергоносії у собівартості виробництва та логістики.
«Три кити» інфляції: що штовхає ціни вгору?
Експерт виділяє три фундаментальні причини, через які вартість продуктів продовжує зростати:
-
Глобальний ринок: Україна інтегрована у світову економіку, де продовольство системно дорожчає вже понад 10 років.
-
Кліматичні виклики: Людство залишається залежним від погоди. Посухи, повені та заморозки напряму корегують обсяги врожаю та пропозицію на ринку.
-
Ресурсна база: Крім війни, на ціни тисне вартість добрив та дизельного пального. Будь-які коливання на ринку енерноносіїв миттєво відображаються на цінниках в магазинах.
Історична довідка: Михайло Непран нагадав досвід 2022 року, коли через логістичний шок ціни підскочили на 70%, але згодом стабілізувалися на рівні 20%.
Чи загрожує Україні дефіцит?
У Торгово-промисловій палаті запевняють: приводів для паніки немає. Ринок повністю забезпечений базовим асортиментом товарів, і дефіциту не прогнозується.
Головною загрозою для ринку експерт називає психологічний фактор — ажіотажний попит. Чутки про «космічні» ціни у 500 чи 1000 гривень за одиницю товару не мають під собою жодного реального економічного підґрунтя.
Порада споживачам: як не переплачувати?
Михайло Непран закликав українців до раціонального споживання та відмови від масового скуповування товарів «про запас».
«Потім буде, як із сіллю: понакуповували, а тепер не знають, що з нею робити», — резюмував фахівець. Саме відсутність паніки допоможе уникнути штучного дефіциту та зайвого фінансового тиску на сімейні бюджети.
