Через війну енергетичний ринок України накопичив велику кількість критичних проблем
Поточна модель роботи українського енергоринку вже накопичила достатню кількість критичних проблем, які були посилені наслідками повномасштабної агресії. Подальше ігнорування цих проблем в умовах війни може призвести до катастрофічних наслідків для енергетики та усієї української економіки.
GMK Center наводить тези виступу народного депутата України Олексія Кучеренка на круглому столі «Ринок електроенергії України: виклики для промисловості та ГМК».
Питання фінансування
Нова модель ринку електроенергії була запущена з 1 червня 2019 року. Ринок фактично розпочинався з «нуля», що дозволяло проводити аналіз без впливу попередніх помилок. Проблемні аспекти моделі проявилися одразу, ще в мирний час. Зрозуміло, що війна наклала свій відбиток, але сьогодні не дуже зрозуміло ключове питання.
Після запровадження нової моделі ринку електроенергії з 1 червня 2019 року в енергосистему надійшли значні додаткові кошти порівняно з попередньою моделлю. Однак виникає ключове питання: куди спрямовуються ці гроші? Якщо вони йдуть на модернізацію, інвестиції та розвиток мереж – це позитивний результат. Якщо ж ні, ситуація є проблемною.
У старій моделі контроль за цільовим використанням коштів був, тепер він фактично втрачений. Це не може задовольняти суспільство та бізнес. Енергетичний сектор має розуміти стан фінансів, бюджети та платоспроможність усіх категорій споживачів. На жаль, сьогодні енергетичне лобі є значно сильнішим, а голос споживачів майже не чутно, навіть під час ухвалення рішень щодо підвищення прайскепів НКРЕКП. Хоча найбільші споживачі електроенергії вже починають поєднувати зусилля для захисту своїх інтересів.
Роль НКРЕКП
Національна комісія з регулювання енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) фактично опинилася під впливом енергетичного сектору, хоча повинна бути економічним регулятором, а не інструментом енергетиків. Сьогодні це працює не на користь споживачів. Для економіки важливо переглянути механізм формування, контролю, звітності та відповідальності регулятора, щоб забезпечити повну незалежність НКРЕКП. Регулятор має бути інституційно максимально незалежним і від енергетиків, і від споживачів.
Структура ціни на електроенергію
Різні країни мають різні ціни. Коли порівнюєш ціни, що різняться вдвічі, втричі чи в п’ятеро, потрібно аналізувати структуру, податки, локальні баланси, мережеві та логістичні витрати. Фінальна ціна для промислових споживачів в Україні складається з двох частин:
- Нерегульований сегмент – ціна на саму електроенергію.
- Регульований сегмент – тарифи на передачу та розподіл (НЕК «Укренерго» і оператори систем розподілу).
У нерегульованому сегменті домінує один гравець – «Енергоатом», який контролює понад 50% ринку. Його монополію ліквідувати недоцільно, але його потрібно регулювати як домінуючого учасника ринку за європейськими практиками. Потрібна прозорість щодо собівартості, інвестиційних програм та справедливий розподіл електроенергії, аби уникнути спекуляцій з боку інших гравців.
Це робиться просто: Антимонопольний комітет визнає домінуюче становище і приймає рішення про адекватну систему державного регулювання цієї монополії. Від цього виграють усі, включно з енергетиками.
У регульованому сегменті звернути увагу потрібно насамперед на тарифоутворення операторів системи передачі – це ключове для великих гравців. Ви платите за «зелений» тариф, додаткові послуги, але чомусь не чути адекватної позиції щодо НКРКП.
Важливо, щоб тарифи операторів систем передачі та розподілу використовувалися для модернізації інфраструктури. Нині більшість коштів йде на операційні витрати та заробітну плату, а не на оновлення мереж, що створює довгострокові ризики для надійності енергопостачання.
Проблеми ПСО та перехресного субсидування
Я категорично проти нинішньої моделі ПСО. Модель ПСО та міф про перехресне субсидування населення існують понад 25 років. Підвищення тарифів для населення не зменшує навантаження на бюджет, а навпаки – збільшує його – у цьому і є парадокс. Це свідчить про неправильну побудову як ринку, так і механізму ПСО. Навантаження ПСО на енергетику сягає 157 млрд грн – це астрономічна сума, що лягає на систему.