Смертність бджіл в Україні

Читайте також

Данило Ноздря презентував свою ХХХ(!) персональну виставку

В Квартирі-музеі П.Тичини (директорка Юлія Онопрієнко) під патронатом Народного художника України Валерія Франчука та за підтримки Національної Спілки художників України, Київської організації НСХУ і ВУТ «Просвіта» імені Тараса Шевченка відбулося офіційне відкриття ХХХ персональної виставки картин «В сузірʼї весняного Сонця».

Вигадана інвалідність із «легальним» пенсійним забезпеченням: у Києві Нацполіція викрила ділка на незаконних оборудках

Чоловік пропонував військовозобов’язаним не лише «списатися» з армії, а й отримати щомісячний дохід за рахунок держави.

Культура благодійності в Україні: результати масштабного дослідження 2025

З 2019 року Zagoriy Foundation системно відстежує трансформацію української благодійності: від мотивів донорів до рівня суспільної довіри.

Бюро знахідок «Київського метрополітену»: які речі й досі чекають на своїх власників

Бюро знахідок – це місце, куди потрапляють загублені речі пасажирів з усього столичного метро.

Ринок нерухомості 2025: українці купують більше, але дедалі рідше беруть іпотеку

Попри виклики, минулий рік став періодом пожвавлення на ринку нерухомості.

Поділитися

В Україні за 2024 рік смертність бджіл становила 20-25%, повідомили в Інституті бджільництва. Зокрема, різко зросла кількість бджолиних сімей, які загинули внаслідок отруєння. Вони становлять 60% випадків усіх смертей. Це — основна причина смертності бджіл в Україні за останні роки.

Про це в етері Громадського радіо розповів завідувач лабораторії технологій утримання бджіл і виробництва продукції бджільництва Національного наукового центру «Інститут бджільництва імені  П.І. Прокоповича» Олександр Міщенко.

«60% смертності припадає на отруєння бджіл, якого раніше не було. Я маю досить великий науковий стаж, я — бджоляр-практик і знаю, що раніше якщо й були якісь випадки отруєнь, то вони були поодинокими. Зараз отруєння бджолиних сімей стали масовими», — наголосив Олександр Міщенко.

Він також розповів про інші причини смертності бджіл. Зокрема, 25% смертності комах припадає на їхні захворювання. І третя причина — це зміна клімату. Йдеться про потепління та зменшення кормових угідь.

За його словами, раніше аграрії дотримувалися сівозміни (чергування сільськогосподарських культур на одній ділянці), а зараз цього не практикують.

«Тепер в основному культивуються три культури: кукурудза, соняшник і соя. Майже щороку вони сіють соняшник по соняшнику, кукурудзу — по кукурудзі. Така техніка сприяє появі шкідників на рослинах, тому їх доводиться неодноразово обробляти засобами захисту. До цього всього додається зміна клімату. Ми маємо влітку досить високі температури, які несприятливі для виділення акацією чи соняшником нектару. Одна бджолина сім’я потребує лише для своїх потреб 125 кілограмів меду на рік. Але через такий клімат і відсутність сівозміни бджолина сім’я не може заготувати такої кількості меду [який є для бджіл вуглеводним кормом].  Відсутність вуглеводного корму і квіткового пилку, що є для бджіл білковим кормом, зупиняє розвиток бджолиних сімей і призводить до їх загибелі», — наголосив бджоляр.

Смертність бджіл від отруєння пестицидами

Повертаючись до теми отруєння бджіл, Олександр Міщенко пояснив, як це відбувається. За його словами, після обробки рослин засобами захисту, вони потрапляють у нектар та пилок. Звідти — у гніздо бджолиної сім’ї. Бджоли споживають цей вже отруєний корм і таким чином помирають.

«Наведу приклад. Рання весна. Заквітував озимий ріпак. Фермер обробляє поле. Гине льотна бджола. За якийсь час сім’я відновлюється, бо загинула лише льотна бджола. Але зацвіла гірчиця. І фермер її також обробляє. А бджоли летять і гинуть вже не лише льотні комахи, але й бджолині сім’ї», — розповів він.

В Україні діє наказ Мінекономіки, мета якого — запобігати масовим отруєнням бджіл. Олександр Міщенко каже: цей документ лише частково вирішує проблему. Він дозволяє фермерам використовувати лише безпечні й дозволені до використання в Україні пестициди й агрохімікати.

«Але найголовніше — має бути співпраця й комунікація між фермерами й пасічниками. Вона дозволить фермеру отримувати додатковий врожай, адже запилення піднімає його до 30%, а пасічник отримає мед», — наголосив бджоляр.