Поєднання літньої спеки та можливих графіків відключень світла через пікові навантаження на енергосистему — один із головних викликів для жителів столиці. Проте, як свідчить архітектурна практика, не всі київські будинки однаково переносять високі температури. Поки мешканці сучасних енергоефективних комплексів почуваються відносно комфортно, жителі радянської забудови опиняються у зоні максимального ризику.
Редакція міського порталу зібрала антирейтинг київського житла та практичні поради, які допоможуть врятувати квартиру від перегріву, навіть коли кондиціонер не працює.
Антирейтинг міського житла: хто в зоні найбільшого ризику
Згідно з інфографікою «Антирейтинг міського житла» від видання Telegraf , будинки радянського періоду можна розділити на три категорії за рівнем теплової небезпеки:
1 місце: Панельні «хрущовки» (Серія 1-464) — Критичний рівень («Ефект духовки»)
-
Як впізнати: 5-поверхові будинки без ліфтів, мають плоскі торцеві стіни без вікон та темні шви між плитами.
-
У чому проблема: Тонкі зовнішні стіни (всього 21–35 см) та плоский дах без технічного горища. Влітку стеля 5-го поверху здатна нагріватися до екстремальних +60…+70°C, буквально випалюючи простір під собою.
2 місце: Панелі «чешки» (1-464А) та «БПС-6» — Високий рівень («Парниковий ефект»)
-
Як впізнати: «Чешки» — це довгі 9-поверхівки із суцільними лоджіями на всю ширину кімнати. «БПС-6» — 16-поверхові однопід’їздні «свічки» на опорах із косими балконами та великими вікнами від підлоги до стелі.
-
У чому проблема: Величезна площа скління діє за принципом теплиці. Гаряче повітря акумулюється на лоджіях і закритих балконах, не виходячи назовні, і швидко проникає в кімнати.
3 місце: Керамзитобетонні висотки (Серії КТ і КТУ) — Помірно-високий рівень («Ефект термоса»)
-
Як впізнати: Типові 16-поверхівки 80–90-х років. Фасади облицьовані дрібною плиткою, мають квадратні або трикутні лоджії та по два ліфти в під’їзді.
-
У чому проблема: Товсті стіни (близько 35 см) мають високу теплоємність. Будинок дуже довго прогрівається, але якщо вже набрав температуру, то тримає її мертвою хваткою, віддаючи тепло всередину навіть уночі (тримаючи в кімнатах стабільні +28°C). Найгірша ситуація — у кутових квартирах.
Чек-лист максимального ризику:
Найважче переносити спеку мешканцям верхніх поверхів (через нагрівання даху та відсутність тіні від дерев), власникам вікон на південь, південний захід та південний схід (сонце світить у пікові години), а також у квартирах із великими вікнами без тонування чи фольги.
Без кондиціонера: 5 правил, які реально працюють у спеку
Коли в місті діють графіки вимкнень, сподіватися на кліматичну техніку не доводиться. Проте, як зазначено в інструкції «Без кондиціонера: що реально працює», прості побутові кроки можуть суттєво знизити температуру в приміщенні:
-
Затінити вікна — перший і найефективніший крок. Штори, щільні жалюзі або світловідбивна фольга/плівка на сонячній стороні не пускають пряме сонячне проміння в кімнату, помітно знижуючи температуру без жодної електрики.
-
Зволожити повітря. Розставлені миски з холодною водою або використання автономного зволожувача на акумуляторах полегшують дихання. Вологий рушник або мокра тканина на вікні дають аналогічний охолоджувальний ефект.
-
Провітрювати виключно вночі та вранці. Відкривати вікна вдень — означає запустити розпечене вуличне повітря всередину. Оптимальний час для провітрювання — ніч та ранок до 9:00–10:00 години.
-
Вимкнути зайву техніку. Комп’ютери, телевізори, старі холодильники та навіть залишкові блоки живлення у розетках — це додаткові джерела тепла, які непомітно підіймають градус у закритій кімнаті.
-
Не готувати в пік спеки. Працююча духовка чи газова плита миттєво перетворюють кухню на філіал пекла. Намагайтеся готувати їжу або рано-вранці, або вже після заходу сонця.
