Столичні науковці упорядковували видання зі 107 перекладами «Заповіту» 94 мовами

Читайте також

В Україні зросла середня зарплата

Середня зарплата в Україні у лютому 2026 року зросла до 28 321 грн.

6,5 млн гривень на фіктивних угодах: у Києві Нацполіція викрила масштабну схему незаконної перереєстрації авто

Злочинна група, до складу якої входили працівники торговельних компаній, оформляла угоди з порушенням процедур та підробляла документи.

В Україні очікується поступове підвищення цін на хліб

Українські виробники хліба планують підвищити вартість своєї продукції приблизно на 5%.

Великий сольний концерт The Unsleeping в клубі Atlas

Буде звичайний пацанський сольник: з гітарами, барабанами, нормальним навалом і твоєю улюбленою зграєю зухвалих кіберготичних глем-рокерів у шкіряних штанях.

Перегляд горору Рідлі Скотта «Чужий» в America House Kyiv

Це нагода не лише переглянути класику кінематографа, а й повпрацювати над англійською, обговорюючи теми виживання в ізоляції та вразливості перед невідомим

Поділитися

Це видання є символом ідей Шевченка, які знаходять відгук у серцях людей різних країн і культур.

Як розповіли у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка, мова йде про нещодавно презентоване ювілейне видання «Заповіту» Тараса Шевченка мовами народів світу.

«Поховайте та вставайте, кайдани порвіте І вражою злою кров’ю Волю окропіте», – лунає албанською й валлійською, англійською та данською, кашубською і японською, кримськотатарською й естонською, мовою оджибве та мовою каннада, словенською та французькою, мальтійською та литовською, кримчацькою та польською… Праця містить 107 перекладів «Заповіту» 94 мовами (включно з діалектами) різних народів світу.

За словами проректорки з міжнародного співробітництва КНУ Ксенії Смирнової, в університеті вивчається понад 30 мов світу: «Ми заохочуємо наших студентів до вивчення іноземних мов, розуміючи, що віддаємо у їхні руки ще один ключ до поваги і відкритості до інших культур. І віримо що зовсім скоро українська мова увійде до плеяди мов Європейського Союзу».

Книгу упорядкували викладачі Навчально-наукового інституту філології КНУ під керівництвом директора професора Григорія Семенюка.