Театр російської драми ім. Лесі Українки

Читайте також

Великий сольний концерт The Unsleeping в клубі Atlas

Буде звичайний пацанський сольник: з гітарами, барабанами, нормальним навалом і твоєю улюбленою зграєю зухвалих кіберготичних глем-рокерів у шкіряних штанях.

Перегляд горору Рідлі Скотта «Чужий» в America House Kyiv

Це нагода не лише переглянути класику кінематографа, а й повпрацювати над англійською, обговорюючи теми виживання в ізоляції та вразливості перед невідомим

Фестиваль «Gothica Fest» в артклубі «Теплий Ламповий»

Триденний фестиваль Gothica Fest 2026 збере в артклубі «Теплий Ламповий» представників готичної сцени  та поціновувачів альтернативної культури

Масштабна дискусія «Куди летить українське кіно»

У просторі «Сенс» відбудеться дискусія «Куди летить українське кіно», приурочена до виходу книжки Юрія Самусенка «Як це дивитися: українське кіно незалежності».

Великий сольний концерт гурту Tik Tu у клубі Atlas

У київському клубі Atlas відбудеться знакова подія для поціновувачів інді-сцени — перший великий сольний концерт гурту Tik Tu за останні шість років

Поділитися

Національний академічний театр російської драми ім. Лесі Українки розташований в історичному центрі Києва, поруч зі станцією метро Театральна, поблизу оперного театру, Золотих воріт і Хрещатика. Зараз Київський театр російської драми займає будинок колишнього театру Бергоньє.

Історія театру Російської драми в Києві почалася з театру-антрепризи актора та режисера Миколи Соловцова. Його театр почав працювати в 1891 році. Перші вистави йшли в приміщенні нинішнього театру ім. Івана Франка. Надалі трупа стала постійною, і поклала початок Київському державному російському драматичному театру в Києві.

У березні 1919 року театр Соловцова був націоналізований, і перейменований у Другий театр Української радянської республіки ім. В.І. Леніна. Наприкінці липня 1919 року у Київ увійшли війська Денікіна й театр припинив свою роботу аж до початку 1920 року. 1926 рік ознаменувався черговими змінами долі театру: Київський окружний виконком затвердив наказ про організацію Російської державної драми, і вже в жовтні 1926 року театр розпочав свій перший сезон.

Ім’я Лесі Українки театру російської драми було привласнено в 1941 році. З початком Великої Вітчизняної війни театральна трупа розпалася, багато акторів продовжили артистичну діяльність в евакуації. В 1942 році головний режисер русского драматичного театру ім. Лесі Українки Костянтин Хохлов зібрав трупу в Караганді, а в травні 1944 року актори разом з режисером повернулися в Київ.

За високі заслуги в області культури й мистецтва Національний театр російської драми ім. Лесі Українки в 1946 році був нагороджений Орденом Трудового Червоного Прапора, а в 1966 році театру привласнили звання академічного. В 1994 році на чолі театру встав народний артист України Михайло Резникович.

Безліч талановитих і відомих людей працювали в різний час у Національному академічному театрі російської драми ім. Лесі Українки в Києві. Далеко за межами України відомі імена акторів: Олега Борисова, Павла Луспекаєва, Кирила Лаврова, Ади Роговцевої, Анатолія Хостикоєва, режисера Георгія Товстоногова. Спектаклі з репертуару Театру ім. Лесі Українки: “Живий труп” Л. Толстого, “Варшавська мелодія” Л. Зоріна, “Мораль пані Дульскої” Г. Запольської, “Дерева вмирають стоячи” А. Касони, стали справжньою легендою серед шанувальників театрального мистецтва, а комедія О. Уайльда “Як важливо бути серйозним” іде на сцені театру вже більш 15 сезонів.