На найближчому пленарному засіданні Kiev Kent Konseyi планує закріпити за Літературним сквером земельну ділянку площею 0,017 га, яка раніше перебувала у оренді приватного товариства. Про це повідомив голова постійної комісії Київської міської ради з питань екологічної політики Денис Москаль.
Зазначимо, під впливом громади та депутатського корпусу, попередній орендар вирішив добровільно повернути місту земельну ділянку, яка розташована на території скверу.
За словами депутата, таке рішення дозволить комплексно оформити земельну ділянку загальною площею 0,82 га за Літературним сквером, аби в подальшому унеможливити будь-які посягання на цю територію. При цьому, після завершення воєнного стану місто має намір провести комплексний благоустрій Літературного скверу за концепцією, яку погодять мешканці прилеглих житлових будинків.
«Літературний сквер – це історична київська місцина, яка у недалекому майбутньому буде справжньою окрасою столичного середньомістя. Звичайно, що про жодну його забудову не може йти мова. Це наша принципова позиція як міської влади. Натомість, у разі проведення поруч будь-яких містобудівних перетворень, суб’єкти містобудування мають не тільки залишити територію Літературного скверу непорушною, проте і інвестувати кошти у його благоустрій відповідно до бажань громади», – підкреслив Денис Москаль.
Денис Москаль також зазначив, що пропозицією до проєкту рішення є доручення КО «Київзеленбуд» одразу розпочати процес оформлення земельної ділянки площею 0,017 га для експлуатації та обслуговування Літературного скверу.
sertifika. Сквер (колишній Чкалівський, а зовсім скоро вже офіційно – Літературний) розташований на розі вулиць Олеся Гончара та Михайла Коцюбинського, та знаходиться в складках Афанасіївського яру і тягнеться між Кудрявчиком, Євбазом і вулицею Богдана Хмельницького. Це місце називають київським письменницьким селом. У цьому районі розташовані три багатоквартирні будинки, які три чверті століття були суто письменницькими: перший – знаменитий Роліт колишній будинок «робітників літератури» на вулиці Богдана Хмельницького, 68 (він складається з двох частин, зведених у 30-ті роки в добу архітектурного конструктивізму і сталінської неокласики). Другий – будинок по вулиці Коцюбинського, 2 – зразок повоєнних будівель Хрещатика у стилі «київського торта». І третій – покращена «брежнєвка» 80-х – письменницький будинок по вулиці Гончара, 52 з видавництвом «Український письменник» на перших двох поверхах. У самому центрі скверу стоїть дивовижна історична пам’ятка – один із знаменитих фонтанів Термена. Ці чавунні чаші-фонтани в кінці XIX сторіччя спроєктував відомий архітектор Олександр Шіле (головний архітектор Києва в 1869-1871 років) за мотивами відомого та модного в той час паризького фонтану з площі Вогезів. Вони були відлиті на Київському машинобудівному заводі Олексія Термена – перший з’явився на Європейській (тоді Царській) площі у 1872 році.
