У Києві знайшли залишки 1000-річної майстерні з виготовлення матеріалів для мозаїки

Читайте також

Левітація, акробатика і святкова магія: як пройшло новорічне циркове шоу від Magic Brothers

27 та 28 грудня в КВЦ «Парковий» відбулася серія яскравих новорічних шоу для всієї родини від Magic Brothers.

Родинне Різдво: у Києві відбулася наймасштабніша різдвяна вечеря України

Ця подія об'єднала майже 500 учасників — прийомних батьків, опікунів та їхніх дітей із різних куточків України (Закарпаття, Одещини, Миколаївщини та інших областей), щоб подякувати їм за подароване дітям родинне тепло.

«Крижинка» повертається: у Києві відновили роботу легендарної школи фігурного катання

Київська міська рада офіційно підтримала петицію мешканців столиці щодо збереження та відновлення роботи льодової арени «Крижинка».

У Києві стабілізують теплопостачання

У столиці тривають невідкладні технологічні роботи на тепломережах.

Метро Києва на свята: графік руху поїздів 1–2 січня 2026 року

У перші дні нового року Київський метрополітен працюватиме в адаптованому режимі.

Поділитися

Завершилися розкопки унікального для Східної Європи об’єкту — залишків майстерні з виготовлення смальти для Успенського собору лаври, пише Успіх in UA.

Ця майстерня була побудована майже 1000 років тому. Розкопки залишків цієї майстерні тривали чотири роки.

Завідувач науково-дослідного сектора археології Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» кандидат історичних наук Сергій Тараненко розповів, що штат майстерні складався не менше, як з 8−10 осіб, повідомляє bigkyiv.com.

До речі, розкопки показали, що через певний час після завершення оздоблення Успенського собору виробництво в цій майстерні було відновлено. Але якість виробів була значно гіршою. Ймовірно це пов’язано з тим, що коли візантійські фахівці поїхали з Києва додому, їхні місцеві підмайстри відновили виробництво.

Розкопки показали, що територія майстерні була огороджена двома лініями парканів — задля безпеки. Адже для середньовіччя це було особливо дороге виробництво, як в наші часи ювелірна фабрика. Тому, певно, майстерня мала охорону, а самі майстри жили на її території, говорить науковець.

Серед ключових знахідок — фрагмент горна (пічки), в якому, власне, виплавляли скло, скляні «млинці», вкриті золотою фольгою. Це продукти проміжного етапу виготовлення смальти для мозаїк. Ці «млинці» дробили й таким чином отримували кубики смальти.

“Майже кілограм бурштину ми знайшли в шарах ґрунту XIV-XV століть. Тут слід сказати, що, окрім артефактів періоду Київської Руси, ми відшукали в тому місці чимало монет польсько-литовського періоду, фрагмент керамічної люльки XVII століття тощо”, – говорить Тараненко.