У Києві знайшли залишки 1000-річної майстерні з виготовлення матеріалів для мозаїки

Читайте також

Українців закликали “запасати” гроші

В експертному середовищі вважають, що взимку українцям відключатимуть електроенергію в поточному режимі.

Затримано киянина, який за $25 тисяч “працевлаштовував” до спецслужби

У Києві був затриманий чоловік, який пропонував працевлаштування в правоохоронний орган за 25 тисяч доларів.

Яка буде мінімальна зарплата у 2026 році

Як повідомляла «Судово-юридична газета», у жовтні парламент підтримав  законопроект про Державний бюджет на 2026 рік за основу №14000.

У донорському хабі «Теплокровні» відкривається інтерактивна виставка про кров та донорство

Донорський хаб «Теплокровні», створений за ініціативи ПУМБ і Mastercard, відкриває мобільний інтерактивний простір про кров та донорство.

Комунальні витрати зростають

У листопаді 2025 року в Україні зафіксовано чергове зростання комунальних витрат.

Поділитися

Завершилися розкопки унікального для Східної Європи об’єкту — залишків майстерні з виготовлення смальти для Успенського собору лаври, пише Успіх in UA.

Ця майстерня була побудована майже 1000 років тому. Розкопки залишків цієї майстерні тривали чотири роки.

Завідувач науково-дослідного сектора археології Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» кандидат історичних наук Сергій Тараненко розповів, що штат майстерні складався не менше, як з 8−10 осіб, повідомляє bigkyiv.com.

До речі, розкопки показали, що через певний час після завершення оздоблення Успенського собору виробництво в цій майстерні було відновлено. Але якість виробів була значно гіршою. Ймовірно це пов’язано з тим, що коли візантійські фахівці поїхали з Києва додому, їхні місцеві підмайстри відновили виробництво.

Розкопки показали, що територія майстерні була огороджена двома лініями парканів — задля безпеки. Адже для середньовіччя це було особливо дороге виробництво, як в наші часи ювелірна фабрика. Тому, певно, майстерня мала охорону, а самі майстри жили на її території, говорить науковець.

Серед ключових знахідок — фрагмент горна (пічки), в якому, власне, виплавляли скло, скляні «млинці», вкриті золотою фольгою. Це продукти проміжного етапу виготовлення смальти для мозаїк. Ці «млинці» дробили й таким чином отримували кубики смальти.

“Майже кілограм бурштину ми знайшли в шарах ґрунту XIV-XV століть. Тут слід сказати, що, окрім артефактів періоду Київської Руси, ми відшукали в тому місці чимало монет польсько-литовського періоду, фрагмент керамічної люльки XVII століття тощо”, – говорить Тараненко.