У Києві знайшли залишки 1000-річної майстерні з виготовлення матеріалів для мозаїки

Читайте також

Ресторанний ринок Києва вмирає: за місяць закрилися понад 200 закладів

Столичний ритейл та сфера громадського харчування переживають непрості часи.

Виплати по 1500 грн українцям стартують з 7 квітня

З 7 квітня 2026 року в Україні розпочнеться виплата одноразової грошової допомоги у розмірі 1500 гривень.

Податок на посилки: кава, чай та парфуми стануть «розкішшю»

Кабінет Міністрів України схвалив пакет законопроєктів від Мінфіну, серед яких найбільш резонансним став №15112.

«Укрпошта» оновила тарифи: як змінилася вартість доставки з 1 квітня

Відсьогодні, 1 квітня 2026 року, державний поштовий оператор «Укрпошта» впроваджує нові ціни на пересилання посилок.

Промивка мереж на Оболоні: де в ніч на 2 квітня зникне тиск води

У ніч з 1 на 2 квітня 2026 року (з 23:00 до 05:00) «Київводоканал» проведе планову профілактичну промивку мереж в Оболонському районі.

Поділитися

Завершилися розкопки унікального для Східної Європи об’єкту — залишків майстерні з виготовлення смальти для Успенського собору лаври, пише Успіх in UA.

Ця майстерня була побудована майже 1000 років тому. Розкопки залишків цієї майстерні тривали чотири роки.

Завідувач науково-дослідного сектора археології Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» кандидат історичних наук Сергій Тараненко розповів, що штат майстерні складався не менше, як з 8−10 осіб, повідомляє bigkyiv.com.

До речі, розкопки показали, що через певний час після завершення оздоблення Успенського собору виробництво в цій майстерні було відновлено. Але якість виробів була значно гіршою. Ймовірно це пов’язано з тим, що коли візантійські фахівці поїхали з Києва додому, їхні місцеві підмайстри відновили виробництво.

Розкопки показали, що територія майстерні була огороджена двома лініями парканів — задля безпеки. Адже для середньовіччя це було особливо дороге виробництво, як в наші часи ювелірна фабрика. Тому, певно, майстерня мала охорону, а самі майстри жили на її території, говорить науковець.

Серед ключових знахідок — фрагмент горна (пічки), в якому, власне, виплавляли скло, скляні «млинці», вкриті золотою фольгою. Це продукти проміжного етапу виготовлення смальти для мозаїк. Ці «млинці» дробили й таким чином отримували кубики смальти.

“Майже кілограм бурштину ми знайшли в шарах ґрунту XIV-XV століть. Тут слід сказати, що, окрім артефактів періоду Київської Руси, ми відшукали в тому місці чимало монет польсько-литовського періоду, фрагмент керамічної люльки XVII століття тощо”, – говорить Тараненко.