У Києві знайшли залишки 1000-річної майстерні з виготовлення матеріалів для мозаїки

Читайте також

Київщина готує «м’якші» відключення: когенерація, імпорт і вимкнена реклама

Київська область входить у найскладніший опалювальний сезон за всі роки.

Київська ОВА вжила заходів після аварійного відключення ЖК

Голова Київської ОВА Микола Калашник детально описав ситуацію з відсутністю електропостачання в ЖК «Європейське Містечко» (село Крюківщина) 6-7 грудня

Графіки відключень світла у Києві на 9 грудня

У вівторок, 9 грудня, у Києві діятимуть графіки відключень, при цьому для деяких підчерг світла може не бути до 4 разів за добу до 12 годин.

З 9 до 14 грудня у Києві відбудуться продуктові сільськогосподарські ярмарки

Цього тижня у столиці пройдуть продуктові сільськогосподарські ярмарки.

She Congress 2025: історії рішучості жінок, що змінюють бізнес

17 грудня 2025 року в Києві SHE Congress 2025 під егідою WoMo об’єднає власниць бізнесу, керівниць, медійниць, культурних діячок і волонтерок.

Поділитися

Завершилися розкопки унікального для Східної Європи об’єкту — залишків майстерні з виготовлення смальти для Успенського собору лаври, пише Успіх in UA.

Ця майстерня була побудована майже 1000 років тому. Розкопки залишків цієї майстерні тривали чотири роки.

Завідувач науково-дослідного сектора археології Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» кандидат історичних наук Сергій Тараненко розповів, що штат майстерні складався не менше, як з 8−10 осіб, повідомляє bigkyiv.com.

До речі, розкопки показали, що через певний час після завершення оздоблення Успенського собору виробництво в цій майстерні було відновлено. Але якість виробів була значно гіршою. Ймовірно це пов’язано з тим, що коли візантійські фахівці поїхали з Києва додому, їхні місцеві підмайстри відновили виробництво.

Розкопки показали, що територія майстерні була огороджена двома лініями парканів — задля безпеки. Адже для середньовіччя це було особливо дороге виробництво, як в наші часи ювелірна фабрика. Тому, певно, майстерня мала охорону, а самі майстри жили на її території, говорить науковець.

Серед ключових знахідок — фрагмент горна (пічки), в якому, власне, виплавляли скло, скляні «млинці», вкриті золотою фольгою. Це продукти проміжного етапу виготовлення смальти для мозаїк. Ці «млинці» дробили й таким чином отримували кубики смальти.

“Майже кілограм бурштину ми знайшли в шарах ґрунту XIV-XV століть. Тут слід сказати, що, окрім артефактів періоду Київської Руси, ми відшукали в тому місці чимало монет польсько-литовського періоду, фрагмент керамічної люльки XVII століття тощо”, – говорить Тараненко.