У Києві знайшли залишки 1000-річної майстерні з виготовлення матеріалів для мозаїки

Читайте також

Великодній кошик — 2026: скільки коштуватиме святковий стіл

В Україні розпочалося сезонне подорожчання продуктів до Великодня.

«Укренерго» скорочує час відключень на 13 березня: графіки діятимуть лише ввечері

На п’ятницю, 13 березня, НЕК «Укренерго» запровадила суттєво скорочені графіки погодинних відключень електроенергії.

Ціни на проїзд у Києві зростуть із 14 березня: що буде з метро та маршрутками

Із цієї суботи, 14 березня, у Києві подорожчає проїзд у частині приватних маршрутних таксі.

Віталій Кличко: Міст Патона придатний до експлуатації за умови дотримання обмежень

За результатами технічної наради, що відбулася на початку березня 2026 року, експерти підтвердили: міст Патона можна надалі експлуатувати, але лише за умови суворого дотримання встановлених вагових обмежень.

Свириденко: Українці отримуватимуть до 15% кешбеку на пальне та одноразову допомогу

Глава уряду Юлія Свириденко за результатами консультацій із Президентом анонсувала запуск нового масштабного пакету економічної підтримки.

Поділитися

Завершилися розкопки унікального для Східної Європи об’єкту — залишків майстерні з виготовлення смальти для Успенського собору лаври, пише Успіх in UA.

Ця майстерня була побудована майже 1000 років тому. Розкопки залишків цієї майстерні тривали чотири роки.

Завідувач науково-дослідного сектора археології Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» кандидат історичних наук Сергій Тараненко розповів, що штат майстерні складався не менше, як з 8−10 осіб, повідомляє bigkyiv.com.

До речі, розкопки показали, що через певний час після завершення оздоблення Успенського собору виробництво в цій майстерні було відновлено. Але якість виробів була значно гіршою. Ймовірно це пов’язано з тим, що коли візантійські фахівці поїхали з Києва додому, їхні місцеві підмайстри відновили виробництво.

Розкопки показали, що територія майстерні була огороджена двома лініями парканів — задля безпеки. Адже для середньовіччя це було особливо дороге виробництво, як в наші часи ювелірна фабрика. Тому, певно, майстерня мала охорону, а самі майстри жили на її території, говорить науковець.

Серед ключових знахідок — фрагмент горна (пічки), в якому, власне, виплавляли скло, скляні «млинці», вкриті золотою фольгою. Це продукти проміжного етапу виготовлення смальти для мозаїк. Ці «млинці» дробили й таким чином отримували кубики смальти.

“Майже кілограм бурштину ми знайшли в шарах ґрунту XIV-XV століть. Тут слід сказати, що, окрім артефактів періоду Київської Руси, ми відшукали в тому місці чимало монет польсько-литовського періоду, фрагмент керамічної люльки XVII століття тощо”, – говорить Тараненко.