Столиця залишається лідером за рівнем доходів в Україні, проте розрив між галузями стає дедалі помітнішим. За даними Головного управління статистики у м. Києві, у листопаді 2025 року середня зарплата в столиці сягнула 40 633 грн (до оподаткування), що у півтора раза вище за загальнодержавний показник.
Після сплати податків (18% ПДФО та 5% військового збору) середня сума «на руки» для киянина становить близько 31 287 грн.
Лідери та аутсайдери: порівняння доходів
Найбільша прірва в оплаті праці спостерігається між технологічним сектором та соціальною сферою.
Топ-галузі за рівнем зарплат у Києві (брутто):
-
Інформація та телекомунікації (IT): 79 030 грн
-
Авіатранспорт: 55 048 грн
-
Фінанси та страхування: 52 191 грн
Ситуація в освіті:
Середня зарплата освітянина в Києві становить 22 150 грн (близько 17 056 грн після податків). Хоча це на 33% більше, ніж у середньому по країні, цей показник залишається одним із найнижчих у місті.
Позитивні зміни: Протягом 2025 року уряд запровадив щомісячні доплати для вчителів. З вересня 2025 року вона становить 2600 грн (2000 грн «чистими») за роботу в складних умовах.
Детальний розріз IT-сектору
Високі доходи айтішників зумовлені роботою на міжнародний ринок та дефіцитом кадрів. Рівень оплати суттєво залежить від досвіду:
| Кваліфікація | Орієнтовна зарплата (грн) |
| Junior (початківець) | 25 000 – 35 000 |
| Middle (середній рівень) | 60 000 – 70 000 |
| Senior (досвідчений фахівець) | 90 000 – 130 000+ |
Регіональний контекст
Київ очолює рейтинг міст, але в інших регіонах ситуація суттєво відрізняється:
-
Київ: 40 633 грн
-
Дніпропетровська обл.: 31 706 грн
-
Луганська обл.: 31 340 грн
Найменше заробляють у Кіровоградській (19 079 грн) та Чернівецькій (19 096 грн) областях. Таким чином, мешканець столиці в середньому отримує вдвічі більше, ніж житель центральних чи західних регіонів.
Ключові фактори впливу на зарплату
-
Вартість життя: Київ є найдорожчим містом України, що змушує роботодавців підвищувати ставки для залучення талантів.
-
Орієнтація на експорт: Сфери IT та авіації прив’язані до валютних доходів або міжнародних контрактів.
-
Система оплати: В освіті доходи жорстко обмежені Єдиною тарифною сіткою, тоді як у приватному секторі діє ринкова конкуренція.
Чому це важливо?
Такий значний дисбаланс (257% різниці між IT та освітою) вказує на системну недооціненість соціально важливих професій. Для молоді це стає вирішальним фактором при виборі кар’єри, що в перспективі може посилити кадровий голод у школах.

