У Києві жінка врятувала паралізованого чоловіка, якого виставили з лікарні та покинули біля метро

Читайте також

Презентація книги «Бессарабський критий ринок»

Публічна бібліотека імені Лесі Українки запрошує на презентацію нової книги Аркадія Павловича Третьякова — «Бессарабський критий ринок»

Лайв від музичного угруповання Vacя Club у Pepper’s Club

Гурт відомий своїм упізнаваним стилем та сильну сценічну подачу без зайвих прикрас. Це вечір для тих, хто цінує чесне звучання, майстерність та живу енергетику

«Новорічне бєзобразіє» від ARTLIVE та Леся Подерв’янського

ARTLIVE та Лесь Подерв’янський запрошують усіх поціновувачів на традиційне «Новорічне бєзобразіє» після зустрічі Нового Року

Різдво в музеї народної архітектури та побуту України

Національний музей народної архітектури та побуту України (Пирогово) запрошує поринути у справжнє українське Різдво — тепле, щире й сповнене давніх традицій

Обговорення роману Мілана Кундери «Життя деінде»

Національний університет «Києво-Могилянська академія» запрошує на листопадову зустріч КМА Book Club, присвячену роману Мілана Кундери «Життя деінде»

Поділитися

Ця киянка стала єдиною, хто не пройшов повз чужий біль та безпорадність. Вона надала допомогу чоловікові, якого, за попередньою інформацією, після інсульту вивезли з медзакладу та залишили без нагляду в громадському місці.

У світі, де байдужість, здається, стала нормою, історія однієї жінки повертає віру в людяність.

Хворого на інсульт чоловіка просто виставили з лікарні й відвезли до метро, невідомо на що сподіваючись, адже кожен, хто міг би допомогти, обрав бездіяльність та байдужість.

Лише одна людина, яка випадково проходила повз, виявилася тією, хто не пройшов повз чужий біль — це була жінка, яка зважилася на вчинок, коли інші обрали байдужість.

Кричуща історії людської байдужості й навіть жорстокості сталася ввечері 26 листопада на Печерську. Невідомо, як би вона могла закінчитися, адже хвора й безпорадна людина, якій нікуди йти, залишилася на холоді – геть нікому не потрібна. Паралізованого чоловіка просто посадили на бетонний парапет біля метро – без звʼязку, без грошей і без жодного шансу самотужки врятуватись. І зробили це не злі родичі, а лікарі.

Про власні спроби “достукатися” по допомогу хоча б до когось розповіла у соцмережах киянка Ліліт Скраклій   – вона поверталась додому, коли біля метро “Звіринецька” її покликав незнайомий чоловік. Він сидів на парапеті – чистий, тверезий, з пакунками та милицями, у легкому костюмі й куртці. Зійти з бетону, як виявилося, не міг, адже був паралізований. Сказав, що його викинули з лікарні.

У чоловіка не було ані телефона, ані близьких у Києві. Не маючи змоги рухатися самостійно, попросив викликати поліцію чи швидку, бо сам нічого вдіяти не міг. Ліліт зателефонувала в поліцію, приїхали патрульні, які й викликали швидку, але та не хотіла забирати чоловіка.

“Я купила йому чай, щоб він зігрівся хоч трохи і почала телефонувати в притулки для безхатніх. Всі  притулки сказали, що не беруть паралізованих. В Департаменті соціальної політики КМДА мені сказали, що лікар зобовʼязаний був вибити місце та перемістити пацієнта в притулок, що в Ясногородці – і тільки лікарня може це зробити. Замість цього лікарі вивезли паралізованого пацієнта і кинули в 200 метрах, просто на парапеті біля метро. Він міг там просто замерзнути та померти”, – написала жінка.

За словами Ліліт, вона все ж таки вмовила швидку відвезти чоловіка знову до лікарні. І – о, диво! – там з’ясували, що днями в нього стався інсульт, що він втратив свідомість та впав, що внаслідок падіння у нього перелом потиличної кістки і гематоми – все це жінка  побачила вже у лікарняних документах. І виявилося, що пацієнта потрібно госпіталізувати, і цим нарешті, на щастя, зайнялися.

Авторка не вказує, з якої саме лікарні вивезли чоловіка. Але, зауважує, що з приватної розмови з патрульними з’ясувалося, що така практика – не виняток. За словами правоохоронців, у столиці це не перший випадок, коли медичні заклади позбуваються “незручних” пацієнтів, не маючи можливості чи бажання знайти їм місце.

І загалом виходить замкнене коло: лікарня, яка мала б лікувати, а вже потім подбати про переведення пацієнта до притулку, просто вивезла його на вулицю. Притулки приймати паралізованих не хочуть, адже за ними потрібен догляд. У Департаменті соцполітики немає повноважень, у медиків швидкої – свої труднощі: скорочення, зміни, реорганізації. А посеред цього кола нікому не потрібна людина, яка отримала допомогу лише тому, що одна випадкова перехожа не змогла пройти повз.