У столиці презентували скульптуру «Re:Forma духу», створену з уламка 400-річної липи Петра Могили

Читайте також

Концерт DIBROVA від благодійного проєкту #НаШапку

DIBROVA відомий своїми проникливими піснями про кохання та родинні цінності, як-от «Одна і на все життя» чи дуетний хіт «Хочеш»

Імпорт сала в Україну зріс майже вдвічі

За підсумками першого місяця 2026 року Україна суттєво наростила закупівлю тваринних жирів за кордоном.

Дегустація коньяку в ресторані Whisky Corner

Це рідкісна можливість спробувати дев’ять унікальних зразків — від класики Grande Champagne до вінтажів 1960 року та напоїв бочкової міцності

Відкритий благодійний турнір зі швидких шахів

100% зібраних коштів будуть спрямовані на закупівлю 1000 боєприпасів для легендарного підрозділу «Ахіллес» (429-й окремий полк БпС)

Екскурсія «Кримськотатарське весілля – урочистість традицій»

Це можливість зануритися в багату культуру корінного народу Криму та дізнатися, чому сім'я для кримських татар є «ключем до щастя»

Поділитися

На території Національного заповідника «Софія Київська» презентували скульптуру «Re:Forma духу», створену з уламка 400-річної липи Петра Могили, яка постраждала під час буревію у травні 2022 року.

До церемонії відкриття доєднались представники громадськості, культурологи, історики, а також депутати Київської міської ради Ярослав Федоренко та Дінара Габібуллаєва.

Як зазначив Ярослав Федоренко, за легендою, липа, що росте на початку Андріївського узвозу була посаджена митрополитом Петром Могилою у 1635 році на честь часткової відбудови Десятинної церкви.

«У 2022 році дерево було пошкоджене у результаті сильного буревію. Однак гілки не викинули на звалище, напротивагу цьому компанія Dovgiy Family Office спільно з проактивною спільнотою міста, журналістами та скульптором Костянтином Скритуцьким з них створили скульптуру «Re:Forma духу». Вона одразу ж стала символом відновлення та збереження культурної спадщини. Це не просто мистецький об’єкт, а важлива частина нашої історії та ідентичності. Вона втілює дух нації, її здатність до відновлення. Ми маємо пам’ятати про наше минуле і вшановувати його через такі важливі проекти», – наголосив Ярослав Федоренко.