В Україні до бюджету на наступний рік закладуть незначне зростання соціальних стандартів, яке тільки поглибить розрив між фактичним прожитковим мінімумом та мінімальними пенсіями і зарплатами. На наступний рік необхідно значно скоротити видатки бюджету, зробити це за умови, якщо війна триватиме, буде вкрай складно. Про те, яким буде бюджет у 2026-му і на що можуть розраховувати українці, читайте в матеріалі OBOZ.UA.
Бюджетний процес під загрозою: чому порушили терміни
Якщо безпекові ризики наступного року зникнуть (тобто повномасштабна війна закінчиться у 2025-му), це дозволить зменшити військові видатки, а також пришвидшить процес відновлення економіки. Але поки що стверджувати, що завершення війни відбудеться цьогоріч, важко. Міністерство фінансів не може сподіватися на цей варіант і розраховувати на нього як на єдиний можливий.
Розробка та затвердження Бюджетної декларації – частина бюджетного процесу. Мінфін надіслав листа розпорядникам бюджетних коштів, у якому озвучив певні очікування щодо Бюджетної декларації. “Незважаючи на те, що вітчизняна економіка демонструє здатність до гнучкості та адаптації до нових умов, очікується, що безпекові ризики та наслідки війнибудуть стримувати відновлення економічної активності на середньостроковому горизонті, а ступінь невизначеності щодо основних прогнозних макропоказників залишатиметься високим”, – написано в листі головним розпорядникам коштів державного бюджету, який є в розпорядженні OBOZ.UA.
“У поточній ситуації можливості бюджету на 2026-2028 роки суттєво обмежені, Мінфін очікує від головних розпорядників коштів державного бюджету особливо відповідальної та виваженої позиції під час підготовки бюджетних пропозицій на 2026-2028 роки з дотриманням принципу суворої економії та пріоритетності видатків”, – йдеться в листі.
Покрити дефіцит бюджету можна за рахунок масштабної детінізації. Як заявляє голова Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, в Україні тіньовий сектор становить від 30% до 50% економіки. Так, йдеться про 800-900 млрд грн втрат бюджету щороку. “Це величезні гроші, які недоотримує армія. Які недоотримують освіта та медицина, а також пенсіонери”, – пояснює Гетманцев.
У попередній бюджетній декларації (яка, до речі, була розрахована і на наступні два роки) передбачалося заморожування соціальних стандартів: мінімальної зарплати, мінімальної пенсії, прожиткового мінімуму. Цього року не підвищували (і не планують) зазначені соцстандарти.
Це погана новина. Бо разом з тим продовжують зростати ціни. Зростає рівень тіньових заробітків (бо значна частина підприємств офіційно платить виключно мінімалку, решту – в конвертах), але стрімко падає рівень доходів найбільш соціально незахищених: пенсіонерів, деяких бюджетників.
У невеликих містах, де значна частина бюджетних місць – у бюджетних організаціях – мінімальну зарплату пропонують цілій низці спеціалістів. На Єдиному порталі вакансій Державного центру зайнятості тисячі вакансій з мінімалкою. Наприклад, у Синельниківському районі Дніпропетровської області на мінімалку шукають молодшу медичну сестру, інженера-електроніка у відділ освіти, працівників у міську лікарню, фахівців у виконавчі комітети сільських рад та навіть практичних психологів у відділ освіти Синельниківської міськради.
У 2026-му мінімалку нарешті мають збільшити. Щоправда, лише на 688 грн (або до 8688 грн). Йдеться про збільшення на 8,6%. Це мало б компенсувати рівень інфляції у 2026-му. Проте темпи зростання мають бути щонайменше вдвічі вищими, щоб хоча б компенсувати відсутність індексації мінімалки у 2025-му.
Федерація профспілок надала свої пропозиції до бюджету: вони вимагають встановити мінімальну заробітну плату з 1 січня 2026 року не нижче 50% від прогнозної середньомісячної заробітної плати працівників на кінець 2025 року. Йдеться про мінімалку орієнтовно в 12 195 грн.
Крім мінімалки, наступного року також має зрости і мінімальна пенсія. Якщо цього року українці на заслуженому відпочинку отримують не менше 2361 грн, то вже наступного року ця цифра зросте до 2564 грн. Як і у випадку з індексацією мінімалки, цього недостатньо навіть щоб забезпечити рівень фізіологічного виживання. Фактичний розмір прожиткового мінімуму для українця пенсійного віку становить понад 6,7 тис. грн.
